Ідеї для вчителя….

Перевірка виконання домашнього завдання — невід’ємний етап будь-якого уроку. Однак часто вона не виконує свого навчального завдання через неналагоджену систему роботи вчителя. Як наслідок — роль самостійної домашньої роботи учня практично знецінюється.

Вийти до дошки і переповісти вивчене правило, переписати із зошита розв’язану задачу — нині учням така перевірка здається нецікавою. То як же перевіряти домашнє завдання? Урізноманітнювати традиційні форми й методи перевірки та поєднувати їх із нетрадиційними. Це дає змогу активізувати розумову діяльність учнів, мотивувати виконувати домашнє завдання, а також підвищити загальну зацікавленість вивчати той чи той навчальний предмет. Наприклад, опитування — звичний спосіб перевірити домашнє завдання учнів. Як його урізноманітнити? Пропоную кілька варіантів.

Бліц-опитування: замість усного опитування учитель пропонує учням письмово відповісти на нескладні запитання. При цьому відповідь має бути «так» чи «ні» або містити не більше двох-трьох слів. Перевірка домашнього завдання у формі бліц-опитування дає змогу охопити увесь клас і швидко перевірити, чи засвоїли учні теорію.

Опитування «пліч-о-пліч»: якщо учень біля дошки не може впоратися із завданням, учитель пропонує йому звернутися по допомогу до класу: «Хто хоче допомогти?» З тих, хто зголоситься, учитель повинен обрати учня, який має високий рівень знань. Протягом 5-10 хв він «підказує» однокласнику — індивідуально пояснює йому хід виконання завдання, а потім повертається на своє місце. Відтак учень біля дошки повторно відповідає. Або, як варіант такого опитування – учень сам обирає того, від кого хоче отримати допомогу, а вчитель дає тренеру 10-15 хв. на підготовку.

Взаємоопитування.Аби провести таке опитування, учитель обирає трьох учнів, які мають йому допомогти. Далі ставить решті учнів класу запитання:

· Хто підготував домашнє завдання на 10-12 балів?

· Хто підготував домашнє завдання на 7-9 балів?

· Хто підготував домашнє завдання на 4-6 балів?

Помічники отримують від учителя перелік запитань, які слід ставити у відповідних групах учнів, і проводять опитування. (Кожен учень має змогу встановити свій рівень. Так, якщо він оцінив свої знання на задовільно і правильно відповів на всі запитання, то має перейти до групи учнів, що оцінили свої знання на добре, і перевірити їх на вищому рівні. Відповідно, якщо учень високо оцінив свої знання, однак не відповів на запитання, то має перейти до іншої групи, аби встановити свій рівень.)

«Запрограмоване» опитування. Фактично таке опитування — це усний тест. Учитель ставить запитання і пропонує кілька варіантів відповіді, з яких учень має обрати правильний. Така форма опитування не дуже поширена, однак досить дієва, особливо для учнів, які мають середній та низький рівень навчальних досягнень. Адже вони мають змогу:

· знайти правильну відповідь методом взаємовиключення — усунути неправильні варіанти;

· скористатися формулюванням учителя, коли обирають правильний варіант.

Коли учень відповість на запитання, учитель може стати на захист неправильної відповіді, розгорнути дискусію й залучити до неї решту учнів.

Ланцюгове опитування. Таке опитування доцільне наприкінці вивчення теми чи великого розділу підручника, коли слід «проговорити» багато теоретичного матеріалу. Учитель ставить учню запитання. Той починає відповідати. У будь-якому місці вчитель зупиняє його і пропонує продовжити думку наступному учню. Він також відповідає, допоки учитель не передає «естафету» наступному учню.

Дискусія . Учитель об’єднує учнів у групи. Кожна група виступає на захист певної позиції чи погляду на проблему. Наприклад, одна група захищає точку зору, викладену в підручнику, а друга — спростовує її. Коли учні звикнуть до перевірки домашнього завдання у формі дискусії, клас можна спробувати об’єднувати у три групи. Представники третьої групи можуть захищати свою альтернативну точку зору. Цінність дискусії у тому, що учні мають змогу висловити свої міркування, підкріпити їх аргументами, а отже, глибше пізнати вивчене явище.

Інтерв’ю. Після опрацювання певної навчальної теми учитель пропонує учням, які мають низький рівень навчальних досягнень, сформулювати по кілька запитань певній персоні. В українській літературі це може бути письменник чи поет, у хімії, фізиці — дослідник, автор певного відкриття, винаходу тощо. Відповідають на ці запитання учні, які мають високий рівень знань з певного предмета. На найскладніші запитання може відповісти вчитель. Поступово можна змінити ролі в інтерв’ю.

Кросворд. Щоб цікаво перевірити домашнє завдання, учитель складає кросворд з відповідної теми і пропонує розгадати його учням. Нині це нескладно, адже є чимало онлайн-сервісів — генераторів кросвордів. Один з них — cross.highcat.org (рис.). Створити кросфорд за допомогою цього сервісу можна за таким алгоритмом:

· ввести у спеціальне поле слова, які потрібно «зашифрувати»;

· натиснути кнопку для генерування кросворда;

· завантажити заповнений варіант кросворда;

· завантажити незаповнений варіант кросворда, який використовуватимете як роздатку;

· додати пояснення до зашифрованих у кросворді слів.

Є також ресурси з готовими кросвордами, які можна використати в освітньому процесі, наприклад, onlinetestpad.com/ua.

Взаємна перевірка. Учитель пропонує учням обмінятися зошитами із сусідом по парті, перевірити виконання завдань, поставити оцінку, обговорити знайдені помилки та суперечливі питання. Після цього оголошує правильні результати розв’язання домашніх завдань. ( Взаємну перевірку виконання домашнього завдання можна видозмінити, якщо у класі є проектор. Так, виведіть правильні варіанти на екран. Учні звірятимуть

їх із варіантами у зошитах, які вони перевіряють, виправлятимуть допущені помилки.

Воднеочас відповідайте на запитання учніа, коментуйте правильні відповіді тощо.)

Цінність такого контролю в тому, що учні проходять два етепи самоперевірки — мають змогу оцінити, чи правильно вони:

· виконали свої завдання;

· оцінили роботу свого сусіда по парті.

Ефективність виконання домашніх завдань багато в чому залежить від того, чи цікаво й різноманітно вчитель їх перевіряє. Тож скористайтеся нашими порадами, пожвавте урок і зацікавте учнів своїм предметом.

ЦЕ ЦІКАВО!

Лист захисту. Учитель може ввести на своїх уроках «лист захисту» та розробити правила користування ним. «Лист захисту» — це список, у який непідготовлені учні перед уроком вписують свої прізвища. Так вони отримують «імунітет» від незадовільної оцінки й гарантію від учителя, що він не викличе їх відповідати.

Головне правило для вчителя — тримати ситуацію з «листом захисту» під контролем.

Орієнтовні правила захисту:

1. Лист завжди знаходиться в тому самому місці

2. Користуватися листом можна не частіше, ніж один раз на місяць.

3. Той, хто скористався листом, ретельно готується до наступного уроку

4. Тему, з якої учень не підготувався, учитель обов’язково перевірить.

П’ять ігор для перевірки домашніх завдань у початковій школі

Намальована відповідь

Учитель готує запитання з певної навчальної теми, ставить їх учням, а вони мають не озвучити відповідь, а намалювати її. Бажано, аби відповідь на запитання означала предмет або явище, наприклад: • У яких трьох станах існує вода? (Учні малюють, приміром, річку, сніжинку та чайник, що кипить.) • Завдяки якій комасі ми їмо мед? (Учні малюють бджолу.) • Де живуть лісові мурахи? (Учні малюють мурашник.) Під час уроків мистецтва, виховних годин тощо запитання можуть бути творчими. Так, учням можна запропонувати намалювати щастя, добро, ласку тощо.

Поплескали — потопали.

Аби перевірити, як учні виконали домашнє завдання, учитель ставить їм запитання і пропонує варіанти відповідей до них. Завдання для учнів: якщо відповідь правильна — плескати у долоні, а якщо ні — тупати ногами. Таким чином учитель в ігровій формі не лише перевіряє, чи засвоїли учні матеріал, а й проводить фізкультхвилинку, знімає напруження тощо.

Що і чому?

Учитель об’єднує учнів класу в дві команди та призначає в них капітанів. Завдання команд — за 5 хв підготувати по 5 запитань з вивченої теми. Відтак капітан першої команди ставить запитання другій команді. Після нетривалого обговорення капітан другої команди призначає учня, який відповідатиме. Капітани ставлять запитання по черзі. У разі, якщо команда відповідає неправильно, то учень з команди, що ставила запитання, має дати розгорнуту відповідь на нього.

Квітка-семицвітка Аби перевірити домашнє завдання за допомогою гри «Квітка-семицвітка», учитель має завчасно підготувати паперові квіти із сімома кольоровими пелюстками. Це можна зробити разом з учнями під час уроку трудового навчання. Учитель об’єднує учнів у команди та обирає паперові квіти за кількістю цих команд. Кожній ставить запитання з пройденої теми. За правильну відповідь команда отримує одну пелюстку. Грають доти, поки одна з команд не збере квіткусемицвітку повністю.

Світлофор. Пропонуємо учням виготовити

«світлофор» — довгу картонну смужку, що з одного боку червона, а з другого — зелена. Учитель ставить запитання з пройденої теми, а учні піднімають вгору «світлофор». Якщо він звернений до вчителя зеленим боком, це свідчить, що учень готовий відповісти на поставлене запитання (Знаю!), червоним — не готовий відповісти (Не знаю!). Якщо вчитель ставить запитання базового рівня, а учень піднімає «світлофор» червоним боком, — це сигнал тривоги для вчителя. Якщо вчитель ставить творчі запитання, то «світлофор», звернений червоним боком, означає Не хочу відповідати!, а зеленим — Хочу відповідати!

Заступник директора з НВР Короткова Н.Б.

Кiлькiсть переглядiв: 1622

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Квітень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930