• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Локальні документи закладу
• Самооцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів Первомайського ліцею "Престиж"

Напрям І. Освітнє середовище закладу

Первомайський ліцей "Престиж" Первомайської міської ради (далі - заклад освіти), створений за рішенням Первомайської міської ради і знаходиться у комунальній власності об’єднаної територіальної громади м. Первомайська Миколаївської області.

Повна назва закладу освіти: Первомайський ліцей "Престиж" Первомайської міської ради Миколаївської області.

Юридична адреса: 55213, вул. Київська , 76, м. Первомайськ, Миколаївської області, тел. 3-12-23.

Засновником закладу є Первомайська міська рада Миколаївської області(об’єднана територіальна громада).

Заклад освіти розміщений у двох з’єднаних між собою корпусах: «стара школа», збудована у 1913 році та «нова школа», збудована у 1985 році.

Територія та приміщення закладу упорядковані(роботи щодо покращення проводяться безперервно) з дотриманням санітарно-гігієнічних норм. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному переліку. При появі вище зазначені рослини знищуються.

Територія закладу має належний вигляд: відсутнє нагромадження сміття, будівельні матеріали, опале листя, за виключенням того періоду, коли проводяться ремонтні та будівельні роботи, однак, все огороджується сигнальними стрічками і прибирається в найкоротші терміни.

Через центральний в’їзд/вхід здійснюється під’їзд до господарської зони, де розміщені зовнішній туалет, гаражі, майданчик для збору сміття. Сміття вивозиться регулярно(1\2 рази на тиждень) по мірі заповнення баків. Вивіз сміття проводить міський комунсервіс.

Щоденно директором закладу, ЗДАГР, сторожами, технічними працівниками, черговими учителями здійснюється огляд території закладу щодо її безпечності для учасників освітнього процесу і в разі виявлення недоліків записується в Журнал оперативного контролю за станом умов охорони праці. Проблемні ділянки позначаються сигнальними стрічками і ліквідовуються відразу, терміни залежать від складності проблеми.

Практично вся територія освітлюється у вечірній та нічний час, встановлені зовнішні камери відеоспостереження.

Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. Біля закладу, з боку вул. Трудової Слави, є спеціальна ділянка для автомобілів працівників закладу та відвідувачів.

У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу. Пропускний режим забезпечений за допомогою чергового техпрацівника, який веде Журнал запису відвідувачів. На першому поверсі обох корпусів закладу встановлено відеокамери спостереження.

Кількість здобувачів освіти не перевищує проєктну потужність закладу, вона становить 1268 здобувачів освіти(відповідно до нових розрахунків). У закладі станом на 01.09.2020 навчалось 1032 учні. Усі навчальні приміщення використовуються за виключенням 3 аварійних кабінетів у «старій школі»: 2 класні приміщення та актова зала, названі приміщенні закриті офіційно, регулярно до управління освіти надаються заявки на проведення у них капітального ремонту та відновлення їхнього функціонування. Диспропорцій у кількості здобувачів освіти у класах однієї паралелі немає. Поділ класів на групи(де навчаються 28 і більше здобувачів освіти) відбувається пропорційно за списком на початку навчального року).

Навчальні кабінети перших класів розміщені на першому поверсі «старої» та «нової школи», початкова школа не має окремого приміщення. 4 кабінети у закладі( №3 - початкова школа, №15 – біологія, № 30 – фізика, № 21 - хімія ) підлягають оплаті.

У закладі функціонує стадіон з обладнаними біговими доріжками, є майданчики для гри у волейбол, баскетбол, для занять гімнастикою, футбольне поле зі штучним покриттям, яма для стрибків у довжину, засипана піском. Усі майданчики мають рівну поверхню. На базі закладу щорічно проводяться на стадіоні міські змагання з футболу.

Старшокласники взяли участь у проєкті «Зробимо нашу школу кращою», до якого була проведена серйозна підготовка, а учні, працівники закладу, спонсори об’єдналися в єдину команду. Як результат – спільна праця і комфортна дорога до школи. Постійно оновлюються малюнки на огорожі закладу (проєкт «Веселі барви нашого дитинства»). Учасниками освітнього процесу за допомогою спонсорів навесні висаджено горіховий сад, оновлено та ведеться догляд за квітковими клумбами.

Облаштування території закладу: оцінка батьками

4 - задоволений, 3- переважно задоволений, 2 – переважно не задоволений, 1 – не задоволений.

4-96,

3-97,

2-17,

1-4.

---

У приміщеннях закладу щороку проводяться капітальні або поточні ремонти. Обладнано 2 кабінети математики, 1 кабінет біології, 1 кабінет хімії. отримано обладнання на перші класи, повністю переобладнана їдальня(відповідно до вимог ХАССП), капітально відремонтовано рекреацію на першому поверсі, облаштовано роздягальню, поставлені нові умивальники, закуповуються нові меблі. Відремонтовано дах над актовою залою. З метою безпечного функціонування закладу на стінах та на підлозі в коридорах, на східцях, в рекреаціях зроблені позначки щодо руху під час епідемії та під час евакуації.

Дизайн приміщень (вестибюлі, рекреація, актова зала):

4-95,

3-100,

2-17,

1-2.

---

Навчальні кабінети розміщені 1-3 поверхах та в окремому приміщенні – «теплиця». В кабінетах повітряно-тепловий режим та освітлення відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. У кожному кабінеті достатньо світла (великі вікна), працюють усі лампи, за необхідності проводиться ремонт електромережі та заміна ламп. Щодня ЗАГР, сестрою медичною та відповідальними за кабінети проводиться моніторинг температурного режиму, що фіксується у відповідному журналі. А так як опалення індивідуальне електричне і контроль за ним здійснюється централізовано, то про всі недоліки і зауваження повідомляється відповідальному.

Температурний режим:

4-77,

3-95,

2-26,

1-6.

---

---

Щодня проводиться вологе прибирання усіх навчальних кабінетів з протиранням антисептичними засобами, на перервах кабінети наскрізно провітрюються. У теплий час уроки фізкультури, образотворчого мистецтва, природничого циклу проводяться на свіжому повітрі, для цього обладнуються 2 «зелених класи».

Чистота і облаштування навчальних кабінетів:

4-104, 3-97, 2-17, 1-4.

---

У закладі функціонує декілька туалетів: зовнішній; на першому поверсі «нової школи» чоловічий, жіночий та для персоналу, на другому поверсі «нової школи» чоловічий, на третьому поверсі «нової школи» жіночий. Усі туалети сучасні, постійно в них підтримується необхідний санітарно-гігієнічний режим.

Чистота і облаштування туалетних кімнат: 4-69, 3-108, 2-30, 1-7.

---

У закладі повноцінно функціонує 2 спортивні зали, які заповнені на 100%. У них проводяться в холоду пору року уроки фізкультури, заняття спортивних гуртків. Постійно ремонтуються приміщення, відбувається вологе прибирання. Поповнюється матеріальна база дрібним спортивним інвентарем.

Чистота і облаштування спортивної зали:

4-77, 3-116, 2-18, 1-3.

---

У закладі створені належні умови для харчування.

Приміщення їдальні, обладнання, посуд, стільці сучасні, чисті, регулярно обробляються. Зала розрахована на 150 посадочних місць. У зв’язку з пандемією змінено графік харчування здобувачів освіти, який затверджено директором закладу.

У закладі функціонує центральний водогін. Майже кожен класний керівник разом з батьківським активом класу організував постачання якісної питної води. У їдальні є доступ до кип’яченої води.

Чистота і облаштування їдальні:

4-84, 3-97, 2-30, 1-3.

---

Ваша дитина харчується у закладі освіти?

1- Завжди,

2- переважно,

3- іноді,

4 – ніколи.

1- 26,2%, 2 – 21,5%,3- 32,2%,4-20,1%

---

---

Якщо Ваша дитина харчується у школі, то наскільки Ви задоволені харчуванням?

1 – повністю задоволений,

2- переважно задоволений,

3 – переважно не задоволений,

4 – не задоволений,

5 – не харчується.

1- 13,7%, 2- 46%, 3- 10%, 4- 5,7%, 5- 24,6%.

---

---

Кожен надавач освітніх послуг має персональне робоче місце. У коридорах та рекреаціях облаштовані зони відпочинку: ігрові куточки для інтелектуальних та рухливих ігор, 2 тенісних столи; демонструються тематичні відео, проводяться розважальні програми, розміщені тематичні інформаційні стенди, «Скринька довіри»; функціонують музей, бібліотека.

1.1.2.Навчальні кабінети на достатньому рівні обладнані необхідними методичними та технічними засобами навчання, що сприяє виконанню програм. Є майже всі групи функціональних приміщень: навчальні кабінети, 3 кабінети(хімія, біологія, фізика) з лаборантськими, кабінет обслуговуючої праці, майстерня з технічної праці, 2 спортивні зали, актова зала, бібліотека, читальна зала, їдальня з харчоблоком, роздягальня, санітарні вузли, кабінет сестри медичної. Проте відсутні окремі кімнати: учительська, для ГПД та ресурсна, санітарні вузли в «старій школі». З метою оновлення матеріально-технічної бази учасники закладу взяли участь у проєкті «Життя без сміття», перемогли, в результаті чого поповнена матеріальна частина 3 кабінетів, обладнано м’якими меблями рекреацію закладу.

1.2.У закладі освіти творчою групою розроблено, затверджено педрадою та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу(цькуванню). Окремим блоком у ВСЯО існує Антибулінгова програма, що затверджено педагогічною радою. Розроблений та затверджений Алгоритм дій адміністрації , соціально-психологічної служби та всього колективу у разі виявлення факту булінгу, порядку розгляду звернень щодо булінгу, створені комісії, ведеться відповідна документація. Затверджені Плани співпраці з поліцією, УСД. Представники даних служб залучаються до дієвої співпраці з усіх проблемних питань. Педагогічні працівники проходять навчання на відповідних платформах з даного питання, на нарадах постійно опрацьовуються названі питання.

Робота із здобувачами освіти.

Чи відчуваєте Ви у школі булінг/цькування (систематичні дії (або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві)?

1- Не відчуваю, мені комфортно у школі і класі – 70,8%,

2- щодо мене були поодинокі випадки агресії та кепкування – 21,2%,

3- досить часто відчуваю агресію і кепкування щодо себе, мені психологічно некомфортно – 0,9%,

4- постійно відчуваю кепкування, мені некомфортно ходити до школи – 7,1%.

---

У закладі відповідно до вимог НУШ адаптовані правила поведінки для закладу загалом і для кожного класу окремо. Правила носять не заборонний характер, а позитивний. Розміщені на сайті закладу та на стендах. Там же можна дізнатися і телефони довіри.

---

Чи дотримуються Ваші права у закладі освіти

1- Так -45,1%, 2 – переважно так – 42,5%, 3- переважно ні- 8%, 4- ні-4,4%.

---

Чи ознайомлені Ви з правилами поведінки, що прийняті у закладі та дотримуєтеся їх?

1- Ознайомлений і приймаю -90,7%,

2- Ознайомлений і не приймаю- 6,2%,

3- мене не влаштовують правила поведінки закладу через порушення прав дітей – 2,3%,

4- нічого не знаю про правила поведінки – 4,2%.

---

Велику роботу щодо подолання проблем булінгу грає шкільний парламент. Відчувається дієва робота Центру «Дисципліни і порядку». Створена учнівська комісія із розгляду звернень. Ведеться відповідна документація. Регулярно проводяться рейди «Перерва», «Тютюнопаління», «Урок». Соціально-психологічною службою проводиться велика робота з питань булінгу(цькування): рекомендації, дослідження, відеопродукція розміщуються на сайті закладу, в учнівських та батьківських чатах.

Чи проводиться у закладі освіти робота з батьками щодо:

1- Постійно, 2 -Часто, 3-іноді, 4 - ніколи

Попередження та зниження рівня дискримінації.

1-59, 2 -43, 3- 92, 4 - 20.

---

Попередження та зниження рівня насилля.

1-72, 2 -48, 3- 77, 4 - 17.

Якщо Ви звертались з приводу випадків булінгу, якою була реакція закладу: У переважній більшості питання вирішувались позитивно.

У закладі з метою запобігання різним проявам насильства здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи( бесіди, відвідування на дому, співпраця з ювенальною превенцією та УСД, обговорення проблеми на педрадах та зборах батьківської громади, узагальнення в наказі).

1.3.Інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та здобувачами освіти проводяться регулярно за відповідними програмами та згідно законодавства. Учасники освітнього процесу дотримуються відповідних вимог та правил. Заклад активно співпрацює із ДСНС(на базі закладу проведені навчання із гасіння пожежі), із працівниками ДПС.

1.4.Медичним працівником закладу та учителем ОБЖ проводяться практичні заняття із учасниками освітнього процесу щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття під час освітнього процесу. У разі нещасного випадку проводяться дії відповідно до законодавства. Двічі на рік (жовтень, квітень – День ЦЗ) проводяться практичні протипожежні тренування (евакуація, гасіння пожежі тощо).

1.1.6.На комп’ютерах закладу здобувачі освіти працюють під постійним контролем надавачів освітніх послуг. Під час позакласних заходів: «День безпечного інтернету», під час уроків проводиться регулярна робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет. З батьками ця робота практикується під час засідань батьківського активу та батьківської громади.

---

Інформує Вас(здобувачів освіти) заклад про те, як безпечно користуватися Інтернетом?

1-так,проводяться інформаційні заходи -58,4%,2- так, проводяться лише під час уроків інформатики – 18,6%, 3- ні, заходи не проводились, але я дотримуюсь загальноприйнятих норм 15%, 4 – жодних заходів не проводилось -8%.

Безпечного використання мережі Інтернет батьками:

1-70, 2 -61, 3- 69, 4 - 14.

---

Попередження кібербулінгу:

1-75, 2 -53, 3- 71, 4 - 15.

1.1.7. У закладі освіти на належному рівні проводиться системна робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, надавачів освітніх послуг до виконання своїх обов’язків. Із жовтня до травня функціонує Школа майбутнього першокласника. Проводяться моніторингові спостереження щодо наступності у п’яти- та десятикласників. Значна кількість батьків дотримуються думки, що їхні не мають проблем з адаптацією.

1 - ні, ніколи -59,3%, 2- іноді -33,6%, 3- так -5,6%, 4- переважно так -1,4%.

---

Залежно від виявлених проблем соціально-психологічною службою проводиться корекційно-розвивальна робота із здобувачами освіти. Результат – зниження тривожності. А також відповідна просвітницька робота з батьками.

Робота щодо адаптації проводиться і з надавачами освітніх послуг. Результати опитування наступні: так -31, переважно так -19

1.3.1.Для організації інклюзивного навчання у закладі створенні належні умови. Дизайн закладу універсальний, однак, має свої родзинки.

Індикатор 1.3.1.1.

У закладі забезпечено:

-На першому поверсі «старої школи» облаштовано пандус;

- дверний прохід забезпечує можливість проїзду візком;

- можливість пересуватися на візку першим поверхом;

-не захаращені сходи, коридори, рекреації;

- вказівники;

-контрастне маркування перед та вкінці сходової частини.

У закладі відсутня:

- Можливість пересуватися сходами візком на 2,3 поверхах;

- Контрастне маркування на стінах та підлозі.

Індикатор 1.3.1.2.

У закладі майже всі приміщення і територія адаптовано використання усіма учасниками освітнього процесу

Індикатор 1.3.1.3.

-Кабінет психолога оснащений усім необхідним для роботи з дітьми з ООП.

-У спортивних залах та на спортивному майданчику можна вільно займатися дітям спеціальної медичної групи.

- Для забезпечення інклюзивного навчання заклад укомплектований двома асистентами вчителя, практичним психологом, соціальним педагогом. Діти з особливими освітніми потребами є повноцінними членами колективу. У школі панує атмосфера толерантного ставлення до таких дітей. Вони відвідують гуртки, беруть активну участь у заходах. Батькам також надається методична підтримка.

У закладі надаються освітні послуги у формі індивідуального навчання. Для цих дітей розроблено індивідуальні навчальні плани. Заклад активно працює з інклюзивно-ресурсним центром.

1.3.4.У закладі формуються навички здорового способу життя: екологічне виховання, проводиться День здоров’я, учні закладу беруть результативну участь у спортивних змаганнях різного рівня. Діють спортивні гуртки.

1.3.5. Простір закладу, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. Результати опитування щодо їх використання наступні:

Чи використовується під час навчання та позаурочних заход

Перелік тверджень	постійно	часто	іноді	ніколи
лабораторне обладнання	10	30	53	20
мультимедійне обладнання	22	40	33	14
комп'ютерна техніка та програми	43	36	30	4
інтернет	34	43	30	6
візуалізація	32	45	30	6
наочність	17	41	44	11
спортивна зала/майданчик	60	37	8	8
спортивний інвентар	52	33	16	12

1.3.6.У бібліотеці, як і у всьому закладі, функціонує мережа Інтернет, тому бібліотека є інформаціно-ресурсним центром, на базі якого проводяться виставки, бібліотечні уроки, загальношкільні та загальноміські заходи. Інформація про діяльність бібліотеки розміщується на сайті закладу.

Оцінювання:

1. Забезпечення комфортних і безпечни умов праці – високий.

2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації – достатній.

3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого навчання – достатній.

Рекомендації:

1. Адміністрації ОЗ:

- Підготувати лист – замовлення з переліком питань, які потребують вирішення з метою покращення освітнього середовища відповідно до вимог сьогодення;

- Створити банк ідей «Моя школа найкраща», для внесення учнями пропозицій щодо покращення освітнього процесу;

- вивести початкову школу в окремий корпус.

2.Педагогам ОЗ:

-проводити постійну роз'яснювальну роботу з учасниками освітнього процесу щодо чіткого розмежування понять «булінг», «конфлікт»;

- знайомити і долучати всіх дітей, їхніх батьків до проєктів, в яких бере участь заклад;

- проводити інструктажі з безпечного з безпечного користування інтернетом не тільки на уроках інформатики, а й під час інших уроків;

3. Практичному психологу та соціальному педагогу:

-продовжити роботу щодо антибулінгу;

- поглибити роботу щодо адаптації усіх учасників освітнього процесу;

-працювати з сім'ями;

-залучати фахівців;

- вести документацію.

4. Бібліотекарю:

- активно пропагувати роботу закладу у ЗМІ.

5. Педагогу-організатору:

- активізувати роботу парламенту.

2. Система оцінювання здобувачів освіти

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

2.1.1. Первомайська ЗОШ І-ІІІ ст. №4 забезпечує публічність інформації щодо правил, процедур та критеріїв оцінювання (шкільний сайт, Google Classroom, навчальні кабінети). У освітній програмі закладу визначено основні процедури оцінювання; вплив на оцінювання сукупності етичних принципів у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти , Положенні про академічну доброчесність.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у школі включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання.

Про критерії оцінювання вчителі інформують здобувачів освіти на початку навчального року – 82% та перед вивченням кожної теми – 44%; пояснюють здобувачам освіти індивідуально – 38% та розміщують критерії оцінювання на веб-сайті школи – 14%.

Батьки зазначили, що завжди (51%) отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень учнів, 25% - переважно так, 19% - іноді, 5% - ніколи.

Учні оцінили на достатньому рівні інформування про критерії, правила та процедури оцінювання власних навчальних досягнень - 65%. 26% дітей зазначають, що отримують таку інформацію, але тільки у разі звернення до вчителя.

2.1.2. Учителі застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.

У процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання навчальних досягнень спрямовується на вирішення таких основних навчальних завдань:

1) Розв’язання проблем і прийняття рішень;

2) Розуміння, а не відтворення фрагменті інформації;

3) Оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;

4) Уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання й проблеми;

5) Уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Процес впровадження вчителями школи компетентнісного підходу в систему оцінювання визначається шляхом спостереження за проведенням навчальних занять. За підсумками спостережень за навчальними заняттями встановлено, що учителі спрямовують оцінювання на реалізацію компетентнісного підходу, відстежують індивідуальний поступ учня: -аналізують уточнювальними запитаннями проблеми та помилки (94%); -отримують зворотній зв'язок (86%), для чого використовують цеглинки ЛЕГО, кольорові сходинки, сигнальні фішки, невербальні фідбeки, обговорення, інтерактивні прийоми та методи; -застосовують само- та взаємо оцінку (58%), у тому числі за допомогою цифрових технологій; -дають змогу учням показати свої досягнення різними способами (82%): тести, рольові ігри, проєкти, презентації, портфоліо, моделювання тощо.

2.1.3. Стосовно справедливості оцінювання вчителями навчальних досягнень, опитані учні зазначили, що їх оцінюють справедливо – 28%; у більшості випадків їх оцінюють справедливо – 58%; у більшості випадків їх оцінюють несправедливо – 10%. Відповідно 38% учнів стверджують, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що вони можуть отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують; 45% учнів зазначають, що вчителі, в переважній більшості, пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку лише на прохання дитини.

Переважна кількість батьків зазначили, що учителі справедливо оцінюють навчальні досягнення їхніх дітей: так, завжди – 30,4% й переважно так – 57,5%.

Більшість педагогів адаптують критерії МОН до умов роботи закладу (54%), використовують критерії оцінювання, запропоновані МОН – 42% та розробляють власні, в тому числі спільно з дітьми – 2%.

Про критерії оцінювання вчителі інформують здобувачів освіти на початку навчального року – 82% та перед вивченням кожної теми – 44%. 38% пояснюють здобувачам освіти індивідуально та розміщують критерії оцінювання на веб-сайті школи – 14%.

Результати анкетування учнів свідчать, що вони отримують зворотній зв'язок від учителів в таких формах:

· Аргументація виставлених оцінок: від більшості вчителів - 43%; від окремих вчителів – 24%; від усіх вчителів – 23%

· Аналіз допущених помилок: від більшості вчителів – 43%; від окремих вчителів – 23%; від усіх вчителів – 24%; у поодиноких випадках – 10%

· Визначення шляхів покращення результатів навчання: від більшості вчителів – 44%; від усіх вчителів – 24%; від окремих вчителів – 20%; у поодиноких випадках – 12%.

· Заохочення до подальшого навчання: від більшості вчителів – 31%; від окремих вчителів – 25%; від усіх вчителів – 30%; у поодиноких випадках – 14%.

Для врахування індивідуальних здібностей учнів, учителі застосовують формувальне оцінювання: вербальне оцінювання, листи самоконтролю, зворотний зв'язок, самооцінювання, взаємооцінювання, відстеження індивідуальних досягнень учнів; у вигляді шкали; спостереження за індивідуальним освітнім поступом учня.

З метою забезпечення зворотного зв’язку щодо результатів навчання учня вчителі застосовують: коментування виконаного завдання після заняття, листування, письмові рецензії, оцінювання, пояснення, рефлексивна мішень, рефлексивне коло, синквейн (сенкан), аркуш контролю, підведення підсумків уроку, незакінчене речення; долонька (білим - «все зрозуміло» або «впораюсь самостійно», червоним - «потрібно пояснити ще раз» або «потрібна допомога»); відгук, коментар, жести; інтерактивні інструменти: Coogle, Mentimeter.

Педагоги школи застосовують для оцінювання здобувачів освіти:

· підсумкове оцінювання - 70%;

· поточне – 76%;

· формувальне – 48%;

· самооцінювання учнями – 60%;

· взаємне оцінювання учнів – 58%

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.2.1.

У школі двічі на рік аналізуються моніторинги результатів навчання учнів з усіх предметів та результати учнів відповідного класу. Як результат, здійснюється постійний аналіз динаміки навчальних досягнень учнів.

Моніторинг проводиться для ефективності діяльності школи та спрямований на підвищення якості організації освітнього процесу.

За результатами аналізу динаміки навчальних досягнень приймаються педагогічні та управлінські рішення щодо їх коригування.

2.2.2. Для оцінювання здобувачів освіти члени педколективу застосовують: підсумкове оцінювання - 70%; поточне – 76%; підсумкове 70%; формувальне – 48%; самооцінювання учнями – 60%; взаємне оцінювання учнів – 58%. 48% вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання.

З метою підтримки здобувачів освіти, педагоги визначають індивідуальні досягнення кожного учня, не порівнюють роботу різних дітей, забезпечують зворотний зв'язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, що їм потрібно зробити щоб покращити свій результат.

Найчастіше використовуються: шкала самооцінювання, педагогічне спостереження, вербальне оцінювання, само- та взаємооцінювання, зворотний зв'язок, спостереження за індивідуальним поступом учня, усні мотиваційні "компліменти", листки самооцінювання, смайлики, позитивне коментування.

Учні отримують зворотний зв’язок щодо навчання від більшості вчителів в таких формах:аргументація виставлених оцінок, аналіз допущених помилок, визначення шляхів покращення результатів навчання, заохочення до подальшого навчання, про що свідчать дані таблиці:

Перелік тверджень	Від усіх вчителів	Від більшості вчителів	Від окремих вчителів	У поодиноких випадках
Аргументація виставлених оцінок	23	43	24	10
Аналіз допущених помилок	24	43	23	10
Визначення шляхів покращення результатів навчання	24	44	20	12
Заохочення до подальшого навчання	30	31	25	14

Учні розуміють, що у школі оцінюють їхні навчальні досягнення з метою: відстеження індивідуального прогресу - 20%; визначення рівня знань, умінь і навичок - 54%, для відтворення матеріалу підручника – 7%.

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

2.3.1. Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога в підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо).

Більшість учнів в анкетах вказали, що відчувають підтримку та допомогу вчителів. Учителі мене підтримують: так – 26%; переважно так – 48%; учителі вірять у мене і мої успіхи: так – 21%; переважно так – 48%; учителі мене поважають: так – 29%; переважно так – 54%; на моє прохання вчителі мені допомагають: так – 38%, переважн так – 50%.

Переважна більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою. На питання “Від кого (чого) залежать Ваші результати навчання?”, більшість учнів 76,1% відповіли, щовиключно від їхньої праці та наполегливості; від рівня викладання – 61,9%; від моєї праці та батьків – 39,8%.

Учні зазначають, що їхня думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроківзавжди і в повній мірі - 37,2%; враховується з окремих предметів – 42,5%.

Найбільше учні погоджуються з твердженням, що вони відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, школа цю відповідальність розвиває – 53,1%.

2.3.2. У Первомайській ЗОШ І-ІІІ ст. №4 вчителі використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Адже, одне із важливих завдань школи – формування сприймання дитиною навчального процесу як результату своєї власної діяльності, відповідальності за навчальну роботу, розвиток себе, своєї індивідуальності. Одним із важливих шляхів сприяння цьому - залучення самих учнів в оцінку своєї навчальної діяльності. Активна участь дітей в самооцінюванні своїх досягнень на уроці дає змогу учню постійно й наполегливо контролювати свої власні досягнення, краще спланувати свій час і свою роботу, свої успіхи спостерігати й бачити самому, а не чекати на їх оцінювання вчителем, частіше отримувати оцінки, покращити свої досягнення з предмету.

Важливим є також розвиток самостійності та взаємодії учнів, реалізувати яку можливо, пропонуючи дітям взаємооцінювання. Педагоги школи навчають дітей, що взаємооцінювання – це партнерська взаємодія, коли учні допомагають один одному покращувати свої навчальні результати; надають оцінку не порівнюючи себе з іншими.

Переважна більшість учителів використовують самооцінювання (60%) та взаємооцінювання (58%) здобувачів освіти. Це підтвердили учні, які відповіли, що здебільшого здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час занять (64%).

Під час самооцінювання чи взаємооцінювання необхідно дотримуватись академічної доброчесності, яка передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Педагоги нашої школи запобігають випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти, знайомлячи їх з основами авторського права -44%; проводячи бесіди щодо дотримання академічної доброчесності на уроках – 80%; даючи такі завдання, які унеможливлюють списування – 50%.

54% учнів підтвердили, що вчителі регулярно проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності; 31% зазначили, що так, але нерегулярно; 8% - тільки на початку навчального року.

3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Педагогічні працівники школи планують свою діяльність, аналізують її результативність. Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об'єднань та затверджуються директором закладу. При розробленні календарно-тематичного планування педагоги використовують наступні джерела/ресурси:

· рекомендації Міністерства освіти і науки України – 96 %;

· зразки, що пропонуються фаховими виданнями – 46 %;

· розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету – 48 %;

· спільна робота з колегами – 46 %;

· досвід, запозичений у колег – 28 %;

· власний досвід – 56 %.

Педпрацівники аналізують ефективність КТП та його виконання наприкінці навчального року, враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи.

Більшість педагогічних працівників нашої школи створюють та використовують власні освітні ресурси, деякі використовують матеріали колег, але з дотриманням принципів академічної доброчесності. Переважна більшість учителів використовують зміст своїх предметів для формування у здобувачів освіти суспільних цінностей, виховання патріотизму у процесі їх навчання, виховання та розвитку у тому числі власним прикладом та комунікуванням з учнями. Педагогічні працівники проводять з дітьми бесіди, тренінги та рольові ігри на класних годинах та під час ранкових зустрічей. Педагогічні працівники активно та систематично використовують ІКТ для спілкування з учнями та батьками. Вчителі застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

Педагогічні працівники школи беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти.

Реалізація форм індивідуальної освітньої траєкторії у школі:

• індивідуальні навчальні плани для дітей з ООП
• індивідуальні навчальні плани для дітей, які знаходяться на індивідуальному навчанні за довідками ЛКК;
• індивідуальні навчальні плани для дітей, які знаходяться на сімейному (домашньому) навчанні;

• індивідуальні плани роботи з дітьми, які мають початковий і високий рівень навченості.

Індивідуальні навчальні плани розроблено з урахуванням можливостей дітей, рекомендацій медичних установ, а також враховується думка батьків. Отож враховується думка всіх учасників освітнього процесу.

Індивідуальні плани щодо роботи з дітьми початкового або високого рівнів складаються вчителями у довільній формі. Таке планування дає можливість творчої реалізації потенціалу учнів в залежності від їх здібностей, інтересів та здатності до навчання у співпраці з педагогом і батьками.

Основні складові змісту індивідуальної освітньої траєкторії:

- індивідуальний підхід до вивчення навчальних дисциплін;

- визначення власних цілей дитини у вивченні конкретної теми або розділу;

- вибір оптимальної форми та темпу навчання;

- використання способів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня;

- здійснення учнем самооцінки власної діяльності.

Основні види освітніх ресурсів, які створюють педагогічні працівники нашої школи: розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять; додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків; тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги; практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома; завдання для самостійного опрацювання учнями; календарно-тематичні плани. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. Основні аспекти виховання забезпечуються під час проведення навчальних занять: повага гідності, прав і свобод людини; повага до культурної багатоманітності; визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права; розвиток громадянської свідомості та відповідальності; розвиток навичок критичного мислення; розвиток навичок співпраці та командної роботи; формування здорового і екологічного способу життя; виховання гендерної рівності; інші виховні аспекти.

Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі:

-при роботі з документами;

- комунікація з учнями та батьками;

-створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

- розроблення моніторингових робіт;

-підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

- отримання актуальної освітньої інформації;

- програмні ресурси: Power Point, Google Meet, Google Classroom;

- розробляю інтерактивні тести Kahoot або "На урок",

- пісні англійською на Youtube, спеціальний медіадодаток для підручнику, використання картинок для фізрозминки та навчальної гри;

- усний рахунок з LEGO;

-фізкультхвилинки;

-анімаційні малюнки.

Більшість педагогів поширюють власний педагогічний досвід у матеріалах та/або виступах конференцій (35%). На освітніх онлайн платформах – 40%; публікації на сайті – 30%; у блогах – 10%; у професійних спільнотах соціальних мереж – 23%. На жаль, не всі педагоги мають оприлюднені розробки – 10%.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Педагогічні працівники закладу освіти обирають різні форми й напрямки підвищення рівня своєї професійної майстерності. Упродовж останніх 5 років учителі обирали наступну тематику для професійного зростання:

· методичні аспекти викладання предметів та курсів – 46%;

· психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій – 12%;

· використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті – 48%;

· форми організації освітнього процесу – 38%;

· законодавче забезпечення освітнього процесу – 24%;

· формування у здобувачів освіти громадянської позиції – 20%;

· ділове українське мовлення – 6%;

· організація інклюзивного навчання – 24%;

· безпечне освітнє середовище – 40%;

· профілактика та прояви девіантної поведінки здобувачів освіти – 8%;

· формування медіаграмотності на уроках української мови і літератури – 20%

Підвищення професійної кваліфікації вчителів відбувалось за наступними формами:

· самоосвіта - 80%;

· тренінги, майстер-класи – 52%;

· методичні семінари – 24%;

· вебінари - 44%;

· курси ІППО – 84%;

· конференції - 28%;

· онлайн курси – 70%;

Більшість вчителів погоджуються, що в закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо. (Так – 90%; переважно так - 10%)

Також вчителі зазначили, що не мають жодних перешкод їхньому професійному розвитку (жодних перешкод – 44%; недостатня матеріально-технічна база -46%).

Протягом останніх трьох років педпрацівники залучаються до інноваційної діяльності:

• реалізація Програми “Нова українська школа ” .
• науково-педагогічний проєкт «Інтелект України» .

Під час роботи в проєктах та програмах вчителі набувають нових знань, практичних навичок та впроваджують їх у навчальні заняття.

Участь у проєктах і програмах сприяє інноваційній діяльності в школі. Це дає можливість бути вмотивованими на саморозвиток як учням, так і вчителям під час освітнього процесу.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

• довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

• короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада школи.

Педагогічні працівники школи беруть участь у різноманітних вебінарах, онлайн-конференціях та семінарах. Так, наприклад, директор школи Бандалет О.О. була учасником вебінару «Розбудова внутрішньої та зовнішньої систем забезпечення якості шкільної освіти»; вчитель Запорожченко Т.В. брала участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Результативна початкова школа» , вчитель Нагога С.В.– у інтернет-конференції «Модель змішаного навчання», вчитель математики Білецька О.В. була учасником вебінару «Використання Google Cassroom для організації високотехнологічного навчання», про що свідчать сертифікати.

Якісно-кількісний склад педагогічних працівників (за останні три роки):

Навчальний рік	Кількість педагогічних працівників						Кількість педагогічних працівників, які викладають не за фахом
	Кваліфікаційна категорія				Педагогічне звання
	Спеціаліст вищої категорії	Спеціаліст І категорії	Спеціаліст ІІ категорії	Спеціаліст	Учитель- методист	Старший учитель
2018/19	23	20	5	9	7	8	-
2019/20	25	21	7	5	7	7	-
2020/21							-

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Педагогічні працівники школи будують освітній процес на засадах педагогіки партнерства. Це дозволяє стати педагогам і учням повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у закладі освіти, є особистісно-орієнтована технологія навчання. Особистісно-орієнтоване навчання у школі спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися. Особистісно-орієнтований підхід в освітньому процесі забезпечується:

• можливістю учням вільно висловлювати свою думку;

• вмінням учнів аргументовано конструювати свою відповідь;

• партнерськими стосунками між вчителем і дитиною.

Понад 37,2% учнів стверджують, що їх думка має значення та враховується в освітньому процесі, що підтверджується результатами спостережень за більшістю освітніх занять. Але 42,5% - тільки з окремих предметів, 13,3% - більшість вчителів нав'язують свою думку, 7,1% - думка учнів практично не враховується.

Батьки також зауважили, що школа завжди враховує їхню думку під час прийняття важливих управлінських рішень – 34,6%; частково враховує – 50,9%, не враховує – 8,4%.

Керівництво закладу доступне й відкрите до спілкування – вважають 40,7%, переважно так – 45,1%, ні – 7,1%.

Серед форм комунікації з батьками перевага надається індивідуальному спілкуванню -76,6% батьків, спілкуванню у спільнотах у соцмережах - 46,7% , на батьківських зборах – 65%, через сайт школи – 12,1% батьків, інтерактивну платформу – 6,1% батьків, важко отримати інформацію – 2,8% . Кожен класний керівник створив групу для спілкування з батьками у Viber чи Telegram про новини шкільного життя.

Одним із аспектів професійного зростання та самовдосконалення педагога є співпраця з колегами. Між педагогічними працівниками відбувається постійна професійна співпраця. Надається методична підтримка колегам, здійснюється обмін досвідом. Співпраця між педагогічними працівниками відбувається через діяльність педагогічної ради, роботу методичних об'єднань.

Найбільш ефективною формою співпраці між педагогами є майстер-клас; обмін досвідом. Педагоги школи поширюють свій досвід через мережу Інтернет: Facebook, Viber, Instagram, Messenger, на Всеукраїнських платформах «Всеосвіта», «На урок». Педагоги вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів.

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає не лише на якість шкільної освіти, а й на формування в учнів таких важливих цінностей, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність Керівництво закладу освіти впроваджує політику формування академічної доброчесності на шкільному сайті є розділ, де постійно оновлюється інформація.

З метою запобігання випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація тощо) вчителі проводять наступну роботу:

· проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності – 80%;

· знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права – 44%;

· на уроках дають такі завдання, які унеможливлюють списування – 50%;

· використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності – 26%.

Вчителі регулярно інформують учнів про засади академічної доброчесності. На підставі спостережень за навчальними заняттями можна стверджувати, що вчителі переважно діють на засадах академічної доброчесності.

4. Управлінські процеси закладу освіти

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4.1.1. У закладі освіти сформовано стратегію розвитку на 2021-2024 рр.

До розроблення стратегії розвитку закладу освіти були залучені 66% учасників освітнього процесу. Спочатку було проведено анкетування всіх учасників освітнього процесу, потім – сформовані групи, які розробляли один із напрямків стратегії розвитку закладу. На педагогічній раді, яка була проведено у формі контенту (протокол № від …), групи презентували свої розробки у формі “SWOT - аналізу”, для педагогічного колективу. Адміністрацією закладу було узагальнено представлені матеріали й вироблено остаточний варіант стратегії розвитку закладу.

Стратегічний план є комплексом науково-методич­них, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації.

Реалізація проєктів сприятиме вирішенню на­ступних питань:

- організація методичної роботи;

- організація роботи з обдарованими дітьми;

-професійний розвиток педагогічних кадрів;

- забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

- сприяння професійному зростанню моло­дих учителів, спонукання до творчої педагогіч­ної діяльності;

- організація фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи;

- комп'ютеризація та інформатизація;

- моніторингове дослідження всіх структур­них ланок роботи закладу.

4.1.2. Річний план роботи закладу підготовлено творчою групою. Заходи річного плану спрямовані на досягнення результатів, визначених у стратегії розвитку.

Органи учнівського самоврядування ініціювали заходи, які внеслися до річного плану: засідання комісій з питань антибулінгу, облаштування освітнього середовища, організація та проведення спільних заходів.

Здійснювався контроль за виконанням річного плану. Стан виконання заходів щомісячно обговорювався на адміністративних нарадах, результати відображені у Звіті керівника закладу перед громадськістю, який розміщений на сайті закладу.

Відповідно до карантинних умов, план роботи закладу було скориговано: значна частина заходів проведена в онлайн режимі. Також були проведені заходи по оволодінню вчителями технологіями дистанційного навчання.

Педагогічна рада як постійно діючий колегіальний орган працює для вдосконалення роботи школи, підвищення ефективності освітнього процесу та надання допомоги педагогам закладу. Педрада закладу розглядає та вирішує наступні питання щодо якості освіти, а саме:

- підбиття підсумків діяльності педагогічного колективу в минулому та завдання на наступний навчальні роки;

- обговорення та схвалення порядку організації освітнього процесу під час надзвичайних ситуаціях з метою організації якісного освітнього процесу в закладі;

- схвалення річного плану роботи;

- схвалення освітніх програм;

- затвердження навчального плану та використання годин варіативної складової;

- атестація педагогічних працівників;

- затвердження положень щодо підвищення якості освіти всіх учасників освітнього процесу;

- стан викладання навчальних предметів;

- тарифікація вчителів;

- організація індивідуального навчання та затвердження індивідуальних навчальних планів;

- схвалення Правил внутрішнього трудового розпорядку;

- підвищення кваліфікації педагогічними працівниками;

- впровадження інновацій в освітній процес;

- організація роботи з батьками.

Оцінка діяльності педагогічної ради закладу освіти вчителями:

Педагогічна рада функціонує системно і ефективно, розглядаються актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично: так – 40%, переважно так – 10%.

Педагогічна рада функціонує системно, але помітна відсутність активності у педагогічних працівників під час прийняття рішень: ні – 7%, переважно ні – 12%, так -15%.

У діяльності педагогічної ради відсутня системність, розглядаються виключно поточні питання: ні – 28%, переважно ні – 11 %, так - 8%.

Діяльність педагогічної ради заважає системі управлінської діяльності у закладі освіти: ні – 25%, переважно ні – 7 %, так -12%.

4.1.3. У закладі затверджено та оприлюднено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. 26% педпрацівників зазначають, що брали участь у його розробці.

У Положенні сформульовано мету та завдання функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, визначено її складові. Проведено самоаналіз навчальних занять та SWOT-аналіз.

Під час вивчення стану викладання предметів моніторинг відбувається у вигляді спостереження, опитування, виконання контрольних зрізів навчальних досягнень, вивчення документації.

На основі вимог, критеріїв і процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює самооцінювання, результати якого відображаються у щорічному звіті директора та річному плані закладу, які висвітлюються на сайті.

Щороку психологом здійснюється опитування учнів щодо

оцінювання ними викладацької діяльності вчителів.

Розглядаються такі аспекти діяльності:

- рівень викладацької діяльності,

- комфортність у спілкуванні,

- справедливість оцінювання навчальних досягнень.

За результатами опитування здійснюється аналіз та вносяться корективи в річний план.

4.1.4. Адміністрацією вживаються заходи для створення належних умов діяльності закладу. Стан матеріально-технічного забезпечення закладу постійно вивчається, в разі виявлення проблем, керівництво звертається з відповідними клопотаннями до засновника. За останні три роки для вдосконалення освітнього середовища було зроблено: залучено благодійні/спонсорські кошти та державного фінансування, а саме:

- отримано матеріально- технічне оснащення на кабінети математики та біології;

- часткове оснащення для кабінету хімії ;

- отримано мультимедійні дошки для кабінетів математики та фізики;

- отримано матеріально- технічне оснащення для кабінетів 1- 4 класів 9 в рамках НУШ – щороку)

- отримано матеріально- технічне оснащення для харчоблоку;

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти. 55,5% батьків відмічає, що їх діти охоче йдуть до школи, 73,4% учнім подобається перебування в закладі освіти; 92% педагогів задоволені умовами праці.

Учителі зазначають, що керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо праці: так – 29%, переважно так – 20%. Розбіжності, які виникли між педагогічними працівниками та керівництвом школи, вирішуються конструктивно: так – 26%, переважно так – 21%.

Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу. Це підтверджують 85,8% учнів, 34% педпрацівників та 83,2% батьків.

Батьки запевняють, що школа враховує думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень завжди – 34,6%; частково враховує – 50,9%. Батьки зазначили способи отримання інформації про діяльність закладу освіти: батьківські збори - 65%; інформація класного керівника – 76,6%; спільноти в соціальних мережах – 46,7%; сайт – 12,1%; інтерактивна платформа – 6,1%.

Визначені години прийому, використовуються сучасні засоби зв'язку (форма онлайн Звернень на сайті, електронна пошта, соцмережі).

У закладі освіти учасники освітнього процесу використовують різні форми комунікації:

Онлайн ресурси: Google Classroom, власні блоги;

Мессенджеры: Viber, Telegram;

Шкільний сайт;

Соцмережі:

- група в Facebook,

- сторінка в Instagram,

Онлайн-конференції: Google Meet, Zoom.

Сайт закладу, інформаційні стенди та куточки містять усю необхідну та актуальну інформацію, що постійно поповнюється та оновлюється.

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.3. 100% педагогічних працівників працюють за фахом. На даний момент вакансії педпрацівників за штатним розписом відсутні.

Керівництво закладу освіти застосовує заходи морального заохочення до педагогічних працівників. Щороку до Дня педагогічного працівника кращі педагоги отримують грамоти різного рівня. Щороку всі працівники отримують щорічну винагороду та премію. Під час Фестивалів інтелекту учасники освітнього процесу за власні досягнення отримують грамоти, призи та подяки.

Практично усі педагоги вважають, що керівництво закладу сприяє їхньому професійному розвитку, 90%впевнені, що перешкоди для цього відсутні.

Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації.

Удосконалення професійного розвитку відбувається через самоосвіту, участь в онлайн курсах, вебінарах, семінарах, тренінгах, конференціях. Професійний розвиток фіксується в методичному паспорті.

Адміністрацією закладу створено необхідні умови для підвищення кваліфікації педагогів і здійснюється аналіз професійного розвитку педагогічних працівників. Відповідно до законодавства підтвердження результатів професійного зростання педагогів приймається рішення педради.

Для мотивування педагогічних працівників школа використовує механізм позачергової атестації. Цього навчального року один вчитель початкових класів пройшов сертифікацію, а ще один її розпочав, що позитивно вплине на імідж закладу та особистісний поступ кожного.

Під час відвідування уроків адміністрація надає рекомендації вчителеві щодо тих сторін його педагогічної діяльності, яка потребує додаткової обізнаності. Так само і під час здійснення організаційно-педагогічного та методичного забезпечення викладання предметів, а потім і при обговоренні його результатів на засіданнях методичних об’єднань учителі мають змогу зробити самоаналіз своєї педагогічної майстерності й визначити, в якому напрямку йому слід підвищити кваліфікацію.

До того ж адміністрація школи завжди позитивно ставиться до прагнення педагогічного колективу підвищити свій рівень як у закладі під час участі в різноманітних методичних заходах, так і за його межами.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.4. Переважна більшість учасників освітнього процесу (78,5% батьків, 87,6% учнів, 27% учителів) стверджує, що їхні права в закладі освіти не порушуються. У журналі реєстрації звернень громадян відсутні дані щодо наявності звернень про порушення прав учасників освітнього процесу.

Керівництво закладу підтримує конструктивні освітні ініціативи учасників освітнього процесу. Учнівське самоврядування закладу освіти є організатором створення й реалізації низки результативних проєктів.

У закладі затверджено режим роботи і розклад навчальних занять з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до організації освітнього процесу та відповідно до освітньої програми. Батьки й учні оцінили врахування власних потреб при організації освітнього процесу на достатньому рівні.

Більшість батьків (89,7%) задоволені організацією освітнього процесу в закладі. Враховуються думки батьків та вчителів під час прийняття важливих управлінських рішень.

Учні зазначили, що брали участь у вирішенні таких питань:

• дозвілля - 15%;
• оформлення та дизайн навчальних кабінетів та інших приміщень – 38,1%;
• тематика гуртків – 7,1%;
• визначення профілю навчання – 47,8%;
• визначення курсів за вибором і факультативів – 20,4%

4.4.3. У закладі створені всі умови для розвитку громадського самоврядування.

У закладі створено орган учнівського самоврядування “ФОРТ”, а також загальношкільний комітет батьківського активу. Представники яких активно долучаються до діяльності школи: планування та втілення в життя проєктів. Вони є активними учасниками педагогічних рад, конференції, де обговорюються заходи, які впливають на освітній процес. Також покращення освітнього процесу в першу чергу - заслуга колективу в акції «Життя без сміття».

Учнівське самоврядування “ФОРТ” за час роботи шкільним самоврядуванням організована участь у багатьох проєктах та конкурсах різних рівнів, зокрема центром «Преси та інформації» організовані конкурси на кращу шкільну газету, шкільні відео; волонтерським центром «Молодь в дії» - акція «Громадянин», конкурс «Лідер», проєкт «Зробимо нашу школу кращою» тощо.

Учнівське самоврядування надавало пропозиції до річного плану під час регулярних зустрічей з адміністрацією закладу.

Учнівська громада бере участь у культурно-спортивних заходах, зокрема центр «Спорту та туризму» пропагує та висвітлює результати своєї діяльності в ЗМІ.

Також долучається учнівське самоврядування до розроблення Плану заходів з протидії булінгу (цькуванню). А саме, цент «Дисципліни і порядку» разом із соціально- психологічною службою закладу піднімають питання з даної проблеми.

Учнівське самоврядування брало активну участь в ознайомлені з Положенням про академічну доброчесність, текст якого розміщений на сайті закладу.

Учні в анкетуванні зазначають, що беруть участь в заходах, які організовуються в класі - іноді – 28,8%, часто - 29%, постійно - 42%.

Часто (40%), які стосуються всієї школи; іноді на рівні області, міста - 36%.

Найчастіше учні беруть участьза власною ініціативою – 53,1%.

На питання “Які позаурочні заходи організовуються у школі?” учні відповіли:

екскурсії – 52,2%;

майстер-класи – 19,5%;

пікніки на природі – 50,4%;

походи в кіно – 44,2%;

спортивні свята - 31%;

відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв, виставок тощо – 48,7%;

інше – 0,9%

4.4.5. Розклад розробляє заступник директора НВР згідно до нормативно-правової бази (накази, рекомендації, листи МОН), тарифікація (дані про розподіл класів на групи, навантаження кожного вчителя), робочий навчальний план, рекомендації Держпродспоживслужби, освітньої програми, навчальні програми, мережа класів, завантаженість навчальних кабінетів, особисті побажання вчителів, батьків, учнівського самоврядування, дані про розподіл класів на групи.

Учнівське самоврядування має можливість звернутися до директора з пропозиціями щодо проведення днів самоврядування.

Батьки задоволені організацією освітнього процесу в школі -89,7%; переважно задоволений / задоволена – 48,5%.

Учнів цілком задовольняє розклад занять 52,2 %, апереважно задовольняє – 19,5%.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

Розроблено та оприлюднено Положення про академічну доброчесність. Проводиться інформаційно-просвітницька робота з учасниками освітнього процесу, а саме:

забезпечується попередження порушень академічної доброчесності шляхом консультацій, індивідуальних бесід з педагогічними працівниками під час створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій у фахових виданнях, на професійні конкурси різного рівня.

Проводиться роз’яснювальна робота із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування, написання власних висловлювань).

Контролюється самостійне виконання учнями завдань задля унеможливлення експлуатації чужої праці (навіть батьків).

Регулюється навантаження учнів домашніми завданнями, щоб не спровокувати їх на пошук легких шляхів виконання завдань. Оцінювання навчальних здобутків учнів проводиться за прозорими критеріями та обгрунтовується вчителем. Проводиться анкетування учнів щодо об'єктивного оцінювання.

Створено комісію з питань академічної доброчесності.

Учні на класних годинах були ознайомлені з Положення про академічну доброчесність. Під час анкетування, вони підтвердили, що регулярно проводяться із ними бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності - 54%; так, але нерегулярно; - 31%.

Учителі з метою запобігання випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація тощо) вчителі проводять наступну роботу:

· бесіди щодо дотримання академічної доброчесності – 40%;

· знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права – 44%;

· на уроках дають такі завдання, які унеможливлюють списування – 50%;

· використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності – 26%.

У закладі освіти розпочалася робота спрямовані на формування негативного ставлення до корупції, про що зазначили 94% учителів: проводяться тематичні заходи, заступник директора з НВР прослухала курс при МОІППО з даної теми.

Учні зазначили, що вчителі і керівництво інформують про негативне ставлення до корупції в таких формах:

уроки – 42,5%;

позаурочні заходи – 31,9%;

бесіди – 42,5%;

бесіди із запрошенням гостей – 11,5%;

через електронні ресурси – 24,8%;

через індивідуальну роботу – 8,8%;

практично не інформують – 24,8%.

Коментарi