• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична робота
• Педрада 03.01.2019

Довідка

про стан реалізації Концепції нової української школи

у Первомайській ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

у 2018/2019 н.р.

слайд 1.

Сьогодні українська школа на шляху ґрунтовних перетворень. Ухвалений Верховною Радою 5 вересня 2017 року Закон «Про освіту» започаткував масштабні реформи в галузі.

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років.

Нова українська школа.

Якою вона повинна бути?: - впровадження 12-ти річної освіти, нові

стандарти, нові методи викладання та подачі матеріалу.

- Яким має бути випускник Нової української школи? - всебічно

розвинений, з критичним мисленням, патріот з активною позицією, інноватор, здатний змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя. Сучасні діти – це ІКТ покоління, їх мало чим зараз можна здивувати.

НУШ стартувала у 2017 році - пілотним проектом у 100 школах України, а цьогоріч - у всіх школах держави першокласники навчаються по-новому.

Головна мета реформи – створити школу, у якій буде приємно навчатись, і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувалося вчора, а й уміння застосовувати їх у житті. Це школа, де прислухаються до їх думки, вчать критично мислити, не боятися висловлювати власне бачення; де панує співпраця та взаєморозуміння. На рівні держави розроблено ряд заходів по впровадженню реформ Нової української школи.

Діяльність НУШ регламентує великий перелік нормативних документів: (документи не називаю):

Слайд 2 .

- Закон України "Про освіту"( вступив в дію 28 вересня 2017 року);

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 року із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти « Нова українська школи».

- наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 року № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеню»;

- новийДержавний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87;

- наказ МОН України від 13.07.2017 № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня»;

- наказ МОН України від 13.02.2018 № 137 «Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи»;

- наказ МОН України від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»

Слайд 3

ФОРМУЛА НОВОЇ ШКОЛИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ДЕВ’ЯТИ КЛЮЧОВИХ КОМПОНЕНТІВ: (на слайді)

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм

7. Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

Як бачимо, із 9-ти компонентів школа самостійно не може вплинути лише на 2 із них (п.7,8.). Успішність або провальність реалізації всіх інших - це компетенція саме закладу освіти в тій чи іншій мірі.

В режимі реформації освіти ми працюємо вже майже рік. Перші кроки зроблені. Які вони, ці кроки: вдалі чи не дуже, бажані чи нав'язливі, перспективні чи провальні - спробуємо розібратися, проаналізувавши власну діяльність за ключовими компонентами НУШ.

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. Їх 10 (лише називаю, не пояснюю):

Слайд 4

· Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

· Спілкування іноземними мовами.

· Математична компетентність.

· Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

· Інформаційно-цифрова компетентність

· Уміння вчитися впродовж життя.

· Ініціативність і підприємливість.

· Соціальна та громадянська компетентності.

· Обізнаність та самовираження у сфері культури.

· Екологічна грамотність і здорове життя.

Сучасні діти відносяться до покоління Альфа, Z; їх називають цифровим поколінням, інноваційним поколінням. І сприймають вони інформацію по‑різному: органами зору, слуху, через тактильні дотики та рухи.

Не існує такого класу, де всі учні мають однаковий рівень успішності. Проте вчителеві потрібно створити на уроці атмосферу радості від успіху, де комфортно й пізнавально буде всім дітям, незалежно від рівня навченості.

Сьогодні важливо педагогу уміло поєднати традиційні і новітні форми і методи. Набувають неабиякої актуальності «живі вправи», коли учні «перевтілюються» в зміст уроку. І тоді вони, учні, можуть:

· робити «рухомі портрети» правил;

· складати асоціативні п’єси;

· створювати комікси про правила граматики й розігрувати їх;

· вигадувати мультфільми з тінями й ляльками;

· створювати кліпи, рекламні ролики, пісні, римовані рядки, смішинки;

· «фотографувати очима» складні визначення, а потім «друкувати фотографії»;

· робити драматизації задач;

· ілюструвати складні тексти;

· малювати декорації — умови до задач;

· імпровізувати з персонажами програмових творів;

· створювати «мальовані задачі» тощо.

Сьогодні вдалий той урок, який перетворено в театр. «Театр навчає так, як не навчить жодна товста книжка», - сказав Вольтер.

Якщо ви подумали, що це все по початкову школу, то помиляєтесь. Це я про учня і вчителя, їхнє взаєморозуміння на уроці.

Для прикладу: сюжетні задачі як засіб формування математичної, соціальної і громадянської компетентностей, знаходять своє відображення як у початковій школі, так і в базовій та старшій.

Це нам доведуть вчителі Корабліна Н.Г. і Пачкова А.О..

Виступ Корабліної Н.Г. і Пачкової А.О.

Відвідуючи уроки учителів протягом І семестру цього н.р., адміністрація звертала особливу увагу на уміння вчителів діяльнісно і компетентнісно подати матеріал. Оцінювався урок з позицій наступних показників:

Слайд 5

Показник	Оцінка (від 0 до 10)
Мотивація учнів протягом всього уроку
Забезпечення суб’єктності навчання (залучення учнів до визначення мети, завдань уроку, діалогу, ігрових ситуацій, драматизації, парної та групової роботи, рефлексивних суджень тощо)
Ефективність застосування теоретичних, набутих на даному уроці, знань, на практиці.
Забезпечення можливості отримати, осмислити і використати інформацію з різних джерел.
Рівень самоосвітньої і творчої діяльності учнів.
Роль вчителя в уроці (співвідношення знань, які діти отримують у готовому вигляді і в самостійному пошуку (20% і 80% відповідно); систематичне залучення дітей до самооцінювання (взаємо) і самоконтролю (взаємо), перевага позитивного оцінювання.
Створення і забезпечення ситуації вибору, успіху.
Розвиток соціальних і комунікативних здібностей учнів.
Формування моральних цінностей.

Виявилося, що повністю реалізувати діяльнісно-компетентнісний підхід до проведення уроків вчителю ще важко. Так, забезпечують суб'єктність навчання протягом всього уроку учителі: Корабліна Н.Г, Кривалап І.Ю.,Шевченко Н.В., Унтілова О.М., Комарист Ю.С., Волкова О.О., Ментова Н.О. Проявити творчу і самоосвітню діяльність учням дають можливість на своїх уроках учителі: Войтковська І.М., Тарнавська Л.А., Яковенко Т.В., Волкова О.О., Кавака Л.Г., Пачкова А.О.. Широко формувати моральні цінності в ході навчання вдається педагогам: Фудар О.І., Дегтяренко Л.Г., Коваль Л.В., Кречко Н.І., Гузенко М.А., Мартинюк В.В.., Тарнавській Л.А. Добре виходить створити «ситуацію успіху», яка мотивує, спонукає і додає того ж успіху, у вчителів: Барбенягре Р.А., Каваки Л.Г., Абрамович І.В., Грушецької О.О..

Зрозуміло, що важко оцінити по одному уроку роль даного предмета в подальшому житті учнів. Проте, із 40-ка проаналізованих уроків, точно можна виокремити і узагальнити типові невикористані можливості наших педагогів:

- учителі звикли "давати" знання, тому і керівна роль учителя (особливо у базовій і старшій школі) на уроці зводиться до 80%, коли сучасний учень має навчитися здобувати знання сам і співвідношення знань, отриманих від вчителя має скласти лише 20%, а інші 80% - в ході самостійного пошуку. Таким чином вчителю вдасться сформувати одну із ключових компетнтностей "вчитися впродовж життя" та здобувати інформацію з різних джерел і в обмежений час;

- такі показники, як "мотивація" і "ситуація успіху", часто зустрічають супротив від учителів, так як не всі розуміють і приймають їх значення для успіху уроку;

- усталеним є орієнтація на "кращого" учня, що недопустимо в межах НУШ: педагогічні задачі слід вирішувати в атмосфері психологічного комфорту та підтримки. Нова українська школа має розкривати потенціал кожної дитини, забезпечуючи неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, без проявів будь-якої дискримінації і відзначаючи зусилля й успіхи всіх учнів;

- розвиток соціальних і комунікативних здібностей учнів часто зводяться до кількох настанов у формі лекції або бесіди: вчителі практично не використовують сюжетні задачі, мало моделюють життєві ситуації і тим більше, ситуації, підтверджені досвідом самих дітей чи близьких їм людей;

- застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі є періодичним і фрагментарним, тоді, коли має вже стати наскрізним, бо це є

інструмент забезпечення успіху нової української школи. Вже вчора запровадження ІКТ в освітній галузі мало перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширюють можливості педагога і дітей, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності.

Підтвердженням сказаного є такі фактори: відсутність будь-яких технічних засобів у кабінетах: № 6, 14, 32, 34,35,; володіння навичками роботи з комп'ютером на початковому рівні окремих педагогів і небажання навчитися, мотивуючи віком, власною неспроможністю, відсутністю можливостей тощо.

Так, всі ці невикористані потенційні можливості зумовлюють невиконання 6-го компонента формули НУШ: орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм. Даний компонент передбачає максимальне врахування права дитини, її здібності, потреб та інтересів. Освітню діяльність сьогодні треба будувати з урахуванням навичок XXI століття відповідно до індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-інноваційних). Сьогодні варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.

Шановні колеги, я, перелічуючи ряд недоліків і невикористаних можливостей, навмисне не назвала жодного прізвища, бо це - типові недоопрацювання, і стосуються вони так чи інакше кожного педагога.

Наступний компонент формули НУШ - Вмотивований учитель.

Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, з метою залучення до професії найкращих.

Насамперед творчому та відповідальному вчителю, який постійно працює над собою, надано академічну свободу. Учитель сьогодні може готувати власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання; активно виражає власну фахову думку, а держава, в замін, гарантує йому свободу від втручання у професійну діяльність.

Протягом першого року реформи зросла заробітна плата педагога; учителі, які пройдуть добровільну незалежну сертифікацію, будуть отримувати надбавку.

Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. Форми підвищення кваліфікації вже диверсифіковано: курси при МІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (при наявності сертифікатів).

Сьогодні маємо такі проміжні результати:

Вчителі 1-х класів, заступник директора з навчально - виховної роботи Короткова Н.Б., вчителі – предметники (англійської мови (Зубова В.В., Бурдюг О.С., Кривалап І.Ю.; фізичної культури (Овчинников Д.В., Дегтяренко О.А., Гладілін Ю.В.), музики – Куценко О.М.) пройшли навчання для роботи в умовах Нової української школи, організоване МОІППО, отримали відповідні сертифікати. Більшість учителів початкових класів, вихователь ГПД Швидя С.І., деякі вчителі – предметники (Куценко О.М., Зубова В.В., Абрамович І.В.) пройшли онлайн-курси на сайті платформи EdEra, отримали сертифікати.

Ці онлайн – курси дають вчителям чітке бачення необхідності змін; знайомлять педагогів з технологією нових методик компетентнісного та інтегрованого навчання, управління класом, нейропсихології, яка дозволяє вчителю зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні та виправити їх. Крім того, педагоги школи тричі брали участь у тренінгових заняттях з питань особливостей НУШ у категоріях: для директорів шкіл; для заступників, які курують початкову школу; для вчителів початкових класів, які працюють в 1-му класі у 2018/2019 н.р. Крім того, Кривалап І.Ю. і Гузенко М.А. стали учасниками обласного семінару з питань обговорення проблем впровадження Концепції НУШ. Войтковська І.М. взяла участь у 2-х вебінарах та 1 майстер-класі з питань інноваційних технологій і методик; Нагога С.В. має 2 сертифікати про участь у вебінарах щодо особливостей роботи в НУШ. Серію вебінарів і майстер-класів пройшли учителі Шевцова В.В. і Комарист Ю.С., мають сертифікати .

Проте, досі курси на платформіEdEra не пройшли учителі початкових класів: Войтковська І.М., Дегтяренко Л.Г., Пасічник Н.А., Барбенягре Р.А., Нагога С.В., Маріянчук Н.П., Павловська А.І. і жоден вчитель базової і старшої школи. Напевне, не пройшли, бо не було вказівки.

Вільну людину може сформувати лише вільна особистість. Ще недавно школа була скута кайданами бюрократії та надмірного контролю.

А сьогодні школа має доволі широку автономію.

Слайд 6

Так, на рівень закладу делеговано цілий ряд адміністративних та навчально-методичних повноважень: формування освітніх програм, навчальних планів, вибір підручників, методик навчання і виховання, розвиток матеріально-технічної бази, розробка ряду локальних положень тощо. Значно зростає вплив громадськості на формування локальної освітньої політики. Поряд в системі управління нашою Новою школою є колегіальний орган - педагогічна рада і громадський орган - так звана батьківська рада у формі батьківських зборів, батьківських комітетів.

Така спільна система управління закладом освіти зумовлює підгрунтя для впровадження в реальне життя школи педагогіки партнерства, як важливої складової формули НУШ.

В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Прошу С.В.Нагогу поділитися безцінним досвідом, як вжити в батьків прагнення, добровільність і зацікавленість у партнерстві.

Виступ Нагоги С.В.

Так, особливо активно прослідковується партнерство у житті класних колективів: проводяться родинні свята, зустрічі, спільні інформаційно-розвивальні заходи; батьки є учасниками загальношкільних заходів (змагань, конкурсів, ярмарок, виставок та ін..). Вдалося переформатувати засідання загальношкільного батьківського комітету, ради школи із колективного зібрання в «розмову за круглим столом». Ви стали свідками, що дієво і результативно пройшли останні батьківські збори у формі «Конвенту», коли батьки не просто почули проблеми і сформульовані шляхи вирішення, а й самі формулювали ухвали.

Проте, на жаль часто залишається актуальною одностороння авторитарна комунікація «вчитель-учень» у відносинах учнів і вчителів-предметників. Якщо вчитель не є класним керівником, він, як правило, не ініціює залучення родини до побудови освітньо-професійної траєкторії дитини в межах свого предмета.

Не стали систематичними методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо), коли учні залучаються до спільної діяльності з батьками чи іншими членами родини, така діяльність сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню батьківського досвіду.

Залишаються часто застарілими підходи до оцінювання, коли бал є присудом і слугує для ранжування учнів, а не прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання.

Виховання на цінностях – ще один компонент формули НУШ.

Найосвіченіша людина може стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдських цінностей.

Виховний процес має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватися на загальнолюдські цінності. Законом України «Про освіту» запроваджене поняття “освіта”, “освітній процес” в їх сучасному розумінні, що охоплює навчання, виховання і розвиток.

Слід відзначити, що вчителі школи в основному вже збагнули дану норму. В ході відвідування уроків члени адміністрації переконалися, що вчителі планомірно і поступово формують в учнів ціннісні ставлення і судження, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії із суспільством. Так, наприклад, вчителі історії Кречко Н.І. і Унтілова О.М. на прикладах життя людей в різні епохи, історичних фактах виховують в учнів не лише відповідальність за себе, а й за розвиток і добробут країни та всього людства. Учителі-словесники впевнено виховують сильні риси характеру та чесноти через наскрізний досвід митців різних часів, моделюючи і переносячи ситуації через століття в наш час.

Наша школа тісно співпрацює з позашкільними навчальними закладами, з метою виявлення і розвитку індивідуальних нахилів і здібностей дітей. Крім шкільних гуртків і секцій, на базі школи працюють гуртки СЮН «Сувенірна скарбничка» (кер. Ольховська Л.М.), а також спортивна секція з футболу під керівництвом …………………..

Ми прагнемо, аби в стінах нашої школи завжди панувала повага до прав людини, демократії, атмосфера довіри, доброзичливості, взаємодопомоги. Тому підтримуємо добрі ідеї щодо розвитку наших дітей, організації їхнього навчання і дозвілля. Підтвердженням цього є шкільні традиції, щорічні заходи, свята та введення чогось нового. Так, традиційними стали проведення фестивалів Інтелекту, «Твій зірковий час»; преміювання кращих учнів і класних колективів за підсумками навчального року; вітання дошкільнят сусідніх дитячих садочків до Дня Святого Миколая, Нового року; проведення днів відкритих дверей, дня учнівського врядування та інші. В цьому році введені і вже встигли себе позитивно зарекомендувати єдиний День здоров’я, «Веселі руханки» для молодших школярів по вівторках; демонстрація відео-уроків О.Авраменка по п’ятницях; тематичні відео-ролики та інформаційні хвилинки до історичних подій та всеукраїнських свят.

Особливим проривом в частині налагодження атмосфери співпраці і виховання на цінностях стала неодноразова участь школи у проектах. Супровід проектної діяльності чудово виходить в Шевцової В.В.

Виступ Шевцової В.В.

Ми всі разом намагаємось побудувати відносини між учнями, батьками і вчителями на взаємній повазі та діалозі. Проте, на жаль, все одно, є випадки непорозумінь і конфліктів серед учнів, учнів і вчителів, учителів і батьків. Письмових заяв від батьків до директора у цьому навчальному році лише 2, проте усних звернень чимало, і стосуються вони переважно конфліктних ситуацій чи невдоволення станом викладання предмету чи ставленням вчителя до дітей.

Одним із компонентів «Нової української школи» є створення сучасного освітнього середовища з мобільними робочими місцями, які легко трансформуються для командної проектної групової роботи. На обладнання початкової школи Уряд виділив майже 1 млрд гривень. 40% цих грошей спрямовано на закупівлю дидактичних матеріалів, ще 40% – на закупівлю сучасних меблів, а 20% пішло на купівлю комп’ютерного обладнання.На переоснащення освітнього простору ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 з державної субвенції витрачено близько 300 тис. грн. Так, за бюджетні кошти для 1-х класів придбано одномісні парти і стільці, ноутбуки, принтери, ламінатори, 2 види конструктора "Лего", контейнери для дидактичного матеріалу, деякий роздатковий та наочний матеріал за галузями: природнича - глобуси, лупи, компаси, мікроскопи, карти світу; математична - набори геометричних фігур; мовна - каси букв і цифр та ін.

Досить активно в процес зміни середовища включилися і вчителі та батьки всієї початкової школи. Завдячуючи матеріальній і творчій підтримці батьківської громади, у класних кімнатах облаштовано осередки розвитку і відпочинку; значно поповнено МТБ класів дидактичними розвиваючими іграми; аудіо книгами, сучасними засобами навчання, наочним матеріалом, дрібним спортивним інвентарем.

Перед школою поставлено завдання розширити освітній простір дитини, тобто вийти за межі класу (уроки в природі, розвиваюче середовище навколо тощо).

Протягом цього навчального року значно змінили зовнішній вигляд наші коридори, сходові клітини, зони загального використання з тематикою цікавою для дітей, що розвиває творче мислення, широкий світогляд та етику; відпочинково - ігрові зони для активного відпочинку (розмітка «класики», «лабіринти», «змійки», доріжки для прогулянки, тенісний стіл в коридорі) та пасивного відпочинку (використання стін для творчості - рамки для малюнків, дошки для малювання, лавочки в коридорах). Плануючи і створюючи дизайн освітнього простору першорядним є спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання. І досвід початкової школи це доводить.

Освітнє середовище у початкових класах є безпечним місцем, де діти відчувають себе захищеними та в безпеці, де відбувається більшість навчальних видів діяльності. Окрім цього, освітнє середовище більшості початкових класів в основному відображає філософію концепції Нової української школи та освітньої програми. Найкраще ця філософія відображена в 1- х класах (учителі Корабліна Н.Г., Запорожченко Т.В., Кривалап І.Ю., Фудар О.І.), а також у 2-А (Войтковська І.М.), 2-Б (Дегтяренко Л.Г.), 4-В (Бондаренко О.В.).

З першого погляду на середовище в класі ми можемо зробити висновок кому воно належить – вчителям і їхньому баченню освіти чи дітям і їхнім батькам, їхньому баченню освіти. Цей принцип цілком дотримано у початковій школі: правила, створені самими дітьми, на виду; змінні виставки дитячих робіт; чітко визначені плани на найближче майбутнє; зони відпочинку, місце для мрій та таке інше. Всі матеріали розміщені на рівні очей дітей, що свідчить про доступність і раціональність.

Складніше у кабінетах базової і старшої школи: стенди під стелею; таблиці на один урок; відсутність сучасної актуальної інформації з предмета (правила, рекомендації та ін.). Таке середовище створюється лише вчителем для того, щоб викладати навчальну програму без врахування таких чинників, як інтереси і потреби дітей, їх попередніх знань та досвіду. Якщо лише вчитель здійснює контроль щодо того, як, де, і якими навчальними матеріалами будуть користуватися діти, у такому класі немає місця для творчості, досліджень, розвитку позитивної самооцінки дітей. Хоча перші кроки щодо створення освітнього мобільного середовища роблять і вчителі базової і старшої школи.

Цю наступність нам продемонструють на власному досвіді учителі Дегтяренко Л.Г. і Кравець Г.Ю.

Усі діти заслуговують навчатися у такому середовищі, що забезпечує їх потреби–базові потреби, потреби у навчанні, додаткові потреби. У такому освітньому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших.

Уроки за межами класної кімнати досить складно приживаються в початковій школі, а про 5-11 класи годі і казати. Так, наприклад, у 1-х класах замість рекомендованих МОН України щодня по 1 уроку серед природи проводяться по 1 на тиждень, або й на 2 тижні. У 2-4 класах – таких уроків 1-2 на місяць, хоча ще В.О.Сухомлинський у своїй теорії довів ефективність таких уроків і позитивний вплив на дітей.

Не зважаючи на існуючі проблеми, радує факт, що вчителі таки уже відкрили для себе світ інших підходів до навчання дітей і чітко розуміють, у чому полягає реформа освіти, яка перебудовує школу з надання знань до школи компетентностей для життя у сучасному часі. А от з обізнаністю інших учасників освітнього процесу щодо важливості їхнього розуміння значення реформи, складніше.

Психологом проведене опитування учнів і батьків щодо їх обізнаності з вимогами НУШ, власної участі і рівня задоволеності від впроваджених змін у школі. В анкетуванні взяли участь 60 батьків і 40 учнів різних класів. Маємо такі результати:

	Показник	Результати		Примітка
		Учні	Батьки
1	Рівень обізнаності з вимогами НУШ (шкала 0-10)	0– 2 (5%) 3– 3 (8%) 5– 8 (20%) 6– 4 (10%) 7– 9 (22%) 8– 6 (15%) 9– 6 (15%) 10 – 2 (5%)	1– 1 (2%) 3– 1 (2%) 4– 1 (2%) 5– 10 (16%) 6– 3 (5%) 7– 11 (18%) 8– 16 (27%) 9– 7 (12%) 10– 10 (16%)
2	Помітили наступні зміни:
	Оновлені меблі	20 (50%)	34 (57%)
	інтер’єр кабінетів	20 (50%)	35 (58%)
	санітарно-гігієнічних умов	8 (20%)	20 (33%)
	інтер’єрів коридорів	40 (100%)	2 (3%),
	зміни не помітили	-	5 (8%)
	Поведінка вчителів по відношенню до учнів	1 (3%)	-
3	В закладі створене інклюзивне середовище?	Так-30 (75%) Ні – 10 (25%)	Так-43 (72%) Ні – 17 (28%)
4	Чи є шкільна бібліотека інформаційним центром для учня?	Так-27 (66%) Ні-13 (34%)	Так-26 (43%) Ні- 34 (57%)
5	Найбільше учням подобаються уроки:
	математика	38%	47%
	українська мова	15%	25%
	фізкультура	43%	23%
	образотворче мистецтво/труд.н-ня	50%	20%
	англійська мова	33%	17%
	фізика	28%	-
	хімія	13%	-
	історія/українська література/	-/10%	по 13%
	Музичне мистецтво/мистецтво	10%	12%
	зарубіжна література	10%	10%
	російська мова/інформатика	18%	по 3%
	основи здоров’я/право/гуманітарні	по 2%	по 2%
6.	Оцініть рівень комфорту учнів в стінах школи (шкала 0-10)	0-1(3%) 2-2(5%) 3-3(7%) 4-1(3%) 5-2(5%) 6-3(7%) 7-5(12%) 8-5(12%) 9-8(21%)	2-1(2%) 5-2(3%) 6-1(2%) 7-3(5%) 8-14(23%) 9-13(22%)
7.	Рекомендації щодо оновлення, удосконалення, покращення роботи школи:		7%
	місця для відпочинку в коридорах та надворі	13%	7%
	покращити температурний режим в школі	13%
	обладнати кабінети технічними пристроями, замінити комп’ютери в каб.інформатики	13%	15%
	зробити велосипедну парковку–		3%
	оновити меблі		3%
	розширити асортимент буфетної продукції	15%	3%
	Змінити формат уроку на більш цікаве спілкування учителя і учня	38%	46%

Слайд 7.

Насторожує факт наявності учнів і батьків, які практично нічого не знають про реформу і вимоги НУШ, таких учнів – 33% і батьків – 22 %, які оцінили власну обізнаність від 0 до 5 балів. Питання: школа не допрацювала, не допроінформувала чи просто серед нас є пасивні, кому не цікаво знати?

Слайд 8.

Бентежить, що 5 % батьків від загальної кількості опитаних не помітили взагалі ніяких змін у школі. І лише 1 учень із 40 (3%) помітив зміни у поведінці вчителя по відношенню до учнів. Ця інформація нам до роздумів.

Слайд 9.

Приємно відзначити, що переважно опитані учні (75%) і батьки (72% ) згодні з тим, що в закладі створене інклюзивне середовище (умови для навчання і спілкування усіх учасників освітнього процесу, незалежно від походження, статі, релігії, фізичних можливостей), але 17 батьків (28%) та 10 учнів (25%) категорично з цим не згодні.

Слайд 10.

Приймають актуальність бібліотеки, як інформаційного центру для сучасного здобувача освіти 66% учнів і лише 43% їхніх батьків. Ці дані спонукають нас подумати над осучасненням послуг, які надає шкільна бібліотека, підняттям її іміджу серед учасників освітнього процесу.

Слайд 11.

Як бачимо, результати опитування щодо вибору кращих уроків (предметів) досить різняться. Що це: батьки мало цікавляться інтересами і вподобаннями своїх дітей чи нав’язують їм своє бачення; за якими критеріями оцінюють ефективність уроку; як вчителю задовольнити інтереси дітей і втиснутися у формат «гарного вчителя» в очах батьків? Питань багато, відповіді є далеко не на всі.

Слайд 12.

Рівень комфорту у стінах школи оцінюють по-різному, але лише половина учнів і батьків оцінюють на достатній рівень, а інша половина – середній і початковий. І зовсім відсутні оцінки високого рівня. Це бентежить і болить. Замислимося, чого не вистачає дітям, аби почуватися комфортно?

Слайд 13.

Крім вказаних рекомендацій були й такі:

- переглянути обов’язки чергових в їдальні (дуже багато діти виконують роботи, за яку отримують платню працівники);

- покращити санітарно-гігієнічні умови в їдальні;

- більш обдумано підходити до складання розкладу старшокласників (уникати в розкладі 8-х уроків, не ставити 7-м уроком математику);

- обладнати нову роздягальню;

- розробити цікаві заходи (ігри, танці) для більш масового залучення дітей на перервах;

- розблокувати Wi-Fi;

- розробити систему впливу на гіперактивних дітей, які порушують дисципліну і заважають навчатися іншим.

Отже, шановні колеги, як бачимо, є над чим працювати. Ми маємо усвідомити, що, не втрачаючи переваги у відповідальності за майбутнє учнів, маємо довести батькам, що партнерство зі школою – це не контроль з їхнього боку, не постановка завдань для школи, а спільна копітка робота. Наша партнерська діяльність зводиться до наступних обов’язків:

• Поважати кожну дитину

• Вірити в успішність кожної дитини

• Бути чесними і визнавати власні помилки

• Вміти слухати й дотримуватися конфіденційності

• Бути послідовними й справедливими

• Мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами

• Цінувати особисті зусилля дітей

• Організовувати стимулююче навчальне середовище

• Постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток

Вчителі і батьки повинні пам’ятати, що те, як вони навчають і виховують,є таким же важливим, як і те, чому вони навчають і для чого виховують.

Проект рішення педради від 03.01.2019:

1. Педагогам школи:

1.1. Створити в межах своєї компетентності освітній простір, який має забезпечити доступність і комфортність сучасних умов навчання, розвитку та спілкування учасників освітнього процесу.

Термін: ІІ семестр 2018/2019 н.р.

1.2. Запровадити в практику роботи з дітьми основні аспекти взаємодії з учнями, окреслені Концепцією Нової української школи:

1.2.1. Принципи ідей дитиноцентризму: «більше хвалити, менше критикувати»; допомагати переборювати невпевненість у власних силах; допомагати уникати поразок»; давати чіткі інструкції, чим спонукати до активної роботи; визначати і використовувати важливість зусиль кожної окремої дитини в діяльності класу (групи); вчити оцінювати свої сили і результати.

1.2.2. Використання в роботі інноваційних технологій, спрямованих на формування у дітей предметних і життєвих компетентностей і наскрізних умінь.

1.2.3. Забезпечення неупередженого та справедливого ставлення до кожного учня, без проявів будь-якої дискримінації і відзначаючи зусилля й успіхи всіх учнів на уроці.

1.2.4. Вибір методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо.

1.2.5. Зміна підходів до оцінювання, спрямованих на відзначення прогресу і планування індивідуального темпу навчання, а не ранжування учнів.

Термін: 2018/2019 н.р. і постійно

1.3. Будувати будь-який урок на основі компетентнісного підходу, який передбачає:

- спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості;

- застосування теоретичних знань на практиці;

- формування здібностей до самоосвіти і командної роботи;

- успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Термін: 2018/2019 н.р. і постійно

1.4. Рекомендовано пройти онлайн-курси на сайті платформи EdEra з вибором актуальних модулів для роботи в умовах НУШ.

Термін: 2019 рік

2. Вчителям 1-4 класів: Войтковській І.М., Дегтяренко Л.Г., Пасічник Н.А., Барбенягре Р.А., Нагозі С.В., Маріянчук Н.П., Павловській А.І. пройти онлайн-курси на сайті платформи EdEra за модулем «початкова школа НУШ».

Термін: 2019 рік

3. Вчителям 1-4 класів:

3.1. Забезпечити в межах навчального кабінету оформлення мобільних осередків у відповідності до наказу МОН України від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи» та слідкувати за оптимальністю їх використання в освітньому процесі:

- навчально-пізнавальної діяльності;

- змінні тематичні зони;

- осередок для гри;

- художньо-творчої діяльності;

- живої природи (по можливості);

- відпочинку;

- зону читай лика (бібліотечка);

- зону вчителя.

Термін: 01.02.2019 і постійно

3.2. Розробити власну систему запровадження «Щоденних 5» з метою формування у дітей навички самостійної роботи: «письмо для себе», «читання для себе», «читання для когось», «робота зі словами», «слухання».

Термін: 2018/2019 н.р. і постійно

3.3. Проводити в обов’язковому порядку ранкові зустрічі (ранкове коло), спрямовані на формування у дітей почуття піклування і відповідальності.

Термін: 2018/2019 н.р. і постійно

(щодня, перед уроками)

4. Заступникам директора з НВР Коротковій Н.Б., Балабан Ю.Є., Рідош С.М..:

4.1. Надавати педагогам консультативну допомогу щодо реалізації основних аспектів Нової української школи в освітньому процесі.

Термін: за потребою.

4.2. Контролювати процес реалізації Концепції Нової української школи в ході освітнього процесу.

Термін: 2018\2019 н.р. і постійно

Коментарi