• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична робота
• Педрада 06.02.2017

Педагогічна рада на тему:

Взаємодія школи та сім’ї у навчально-виховному процесі – основа педагогіки партнерства

Дата проведення: 06.02.2017

Місце проведення: актова зала ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

Форма проведення: круглий стіл

Мета: вироблення оптимальних форм спільної роботи школи і сім'ї з метою гармонійного розвитку дитини; розробити правила ефективної співпраці школи і сім'ї протягом навчального року, правила педагогічної етики роботи з батьками; сприяння вихованню педагогічної освіти батьків.

Актуальність теми: сучасне суспільство ставить перед учасниками навчально-виховного процесу нові вимоги до системи виховання, освіти, розвитку підростаючого покоління, а також врахування особливостей функціонування сучасної сім’ї як мікрогрупи суспільства. На думку соціологів, сім’я тепер переживає кризу, наслідком якої є виникнення нових, нетипових виховних проблем, спричинених всілякими матеріальними й психічними труднощами, що їх переживає родина. Це, у свою чергу, послаблює її виховні можливості. На жаль, сучасні батьки не зовсім розуміють зміст понять «виховання», «мораль», «духовність», «милосердя», «праця» і шукають винних у невдачах своєї дитини саме за межами сім'ї - у школі, в класі, суспільстві. Багато хто з батьків просто не звертають увагу на те як дитина проводить своє дозвілля, с ким дружить, які читає книжки або з ким спілкується у соціальних мережах. Завдання сучасної школи полягає у навчанні батьків щодо теоретичного та практичного забезпечення вирішення проблем, які є перешкодою у вихованні розвиненої особистості дитини. Отже, формування особистості дитини можливе тільки там, де основними засобами виховання є добро, повага і взаєморозуміння між батьками, учителями, вихователями та батьківськими колективами.

Підготовча робота: проаналізувати стан і якість співпраці класних керівників і підпорядкованих їм класних колективів з батьківською громадою; вивчити стилі сімейного виховання; з'ясувати умови правильно налагодженого педагогічного спілкування вчителя з батьками; надати класним керівникам практичну допомогу у формуванні цілісних батьківських колективів; розробити поради для батьків з метою вироблення у них більш адекватної, гнучкої та прогнозованої педагогічної позиції; залучати батьків до читання педагогічної літератури.

Основні проблемні питання:

1. Аналіз стану організації і якості співпраці класних керівників і підпорядкованих їм класних колективів з батьківською громадою.

2. Труднощі у роботі з батьками (причини, підґрунтя, наслідки, шляхи вирішення)

3.Форми взаємодії школи та сім'ї .4.Індивідуальний супровід родини.

5.Співпраця з батьками у ГПД .

6.Підтримка родин, де виховуються «важкі» діти (поради психолога)

7.Чого не вистачає батькам в існуючій системі психолого-педагогічної просвіти?

8.Проміжні результати атестації педагогічних працівників у 2016/2017 н.р.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ ПЕДРАДИ

Діалог і багатостороння комунікація між учнями,

учителями та батьками – на зміну односторонній

авторитарній комунікації «Учитель-учень»

Л.Гриневич

Порядок денний:

1. Аналіз стану організації і якості співпраці класних керівників і підпорядкованих їм класних колективів з батьківською громадою.

2. Творчі звіти учителів, які атестуються.

3. Деякі аспекти результативності діяльності учителів, які атестуються.

І. Вступне слово директора.

ІІ. Аналіз стану організації і якості співпраці класних керівників і підпорядкованих їм класних колективів з батьківською громадою.

Дитинство – період, коли закладаються фундаментальні якості особистості, що забезпечує психологічну стійкість, позитивні моральні якості, комунікабельність, життєздатність і цілеспрямованість. Свій перший досвід соціальних відносин та взаємозв’язків дитина набуває саме в сім'ї. Моральні якості особистості не формуються спонтанно, вони є наслідками поведінки усіх членів родини. Саме сім'я як перший чинник розвитку особистості дитини вражає своєю моральною силою, і широтою впливу, нажаль не завжди позитивного. У сім'ї дитина засвоює моделі поведінки. Олександр Сергійович Грибоєдов дуже влучно висловився з приводу впливу сім'ї на дитину «Не надобно другого образца, когда в глазах пример отца». Письменник Олег Михайлович Куваєв казав: «В кожній людині - Людина з великої букви, іноді його важко витягти, іноді неможливо, але спробувати необхідно завжди» .

Коли малюк приходить до школи, він представляє світ своєї родини, умови життя, звички, поведінку, рівень інтелекту - все, обумовлене рівнем культури родини. Придбані в сім'ї фізичний і духовний розвиток стають запорукою його шкільних успіхів або його неуспішності.

 Психолог Д. Баумрінд виявила три моделі поведінки дітей залежно від

особливостей поведінки батьків і їхнього авторитету на дитину:

модель І — діти з високим рівнем незалежності, зрілості, упевненості в собі, активності, стриманості, допитливості, доброзичливості, які вміють розбиратися в оточенні;

модель ІІ — діти, недостатньо впевнені в собі, замкнені й недовірливі; 

модель ІІІ — діти, не впевнені в собі, не виявляють допитливості і не вміють стримуватись.

 Школа не відбирає моделі, школа зараховує до її складу за іншими критеріями. Та всі три моделі об’єднує високий рівень авторитету батьків. Інша справа, який він, той авторитет…. . 

 Сьогодні багато уваги приділяють на рівні держави необхідним змінам в галузі освіти. І одним із напрямків реконструкції освітньої сфери є побудова партнерських стосунків між школою і батьками, тому що одну справу робимо і зацікавлені в належному кінцевому результаті. 

Досвід нашої школи неодноразово підтвердив: активна співпраця із сім’єю, визнання за батьківською та учнівською громадськістю права на участь у діяльності закладу, в прийнятті рішень – така співпраця має реальне втілення в конкретних справах і дає вагомі результати.

Протягом останніх років у нашій школі дійсно створено дієздатну систему співпраці з родинами наших учнів, яка має за мету створити модель школи з пріоритетним формуванням життєвої компетенції та успіху шляхом забезпечення умов для гармонійного розвитку та самореалізації сучасної особистості. Серед першочергових завдань побудови партнерської педагогіки, яка б у тісній співпраці школи і батьків дала державі патріота, свідомого громадянина і достойного працівника будь-якої сфери, наступні:

Ø Дати батькам глибокі знання з педагогіки, психології, теорії виховання;

Ø Залучити батьківську громаду до активної співпраці та розв’язання важливих шкільних проблем;

Ø Пропагувати кращий досвід виховання дітей у сім’ї;

Ø Інформувати батьків щодо ходу шкільного, освітнього процесу;

Ø Встановлювати тісний контакт між учительськими та батьківськими колективами;

Ø Дати можливість батькам відчути себе педагогом, вихователем, краще зрозуміти вчительські проблеми;

Ø Здійснювати профорієнтаційну та краєзнавчу роботу з допомогою батьків;

Ø Пропагувати здоровий спосіб життя;

Ø Пропагувати культуру поведінки, кращі стилі спілкування.

 Статистичні дані щодо кількості різних видів роботи з батьками за минулий і поточний навчальні роки подано у таблиці:

Клас/

учитель

Кількість проведених заходів за участю батьків 

Батьк.

збори

Консульт.

Візитів 

додому

Уроків і заходів за участю батьків

Нестандартних заходів з дітьми і батьками (екскурсії, походи тощо)

К-ть учнів, батьки яких важко йдуть на контакт

15/16

16/

17

15/

16

16/

17

15/

16

16/

17

15/16

16/

17

15/

16

16/

17

15/

16

16/

17

4-А –1-А

Барбенягре Р.А.

4

2

15

45

27

20

6

4

4

2

2

0

1-Б

Жуковська В.В.

-

6

-

11

-

16

-

4

-

2

-

0

4-В - 1-В

Нагога С.В.

5

2

18

40

20

12

3

2

1

-

1

-

1-А - 2-А

Маріянчук Н.П.

4

2

10

6

20

3

10

3

9

6

9

9

1-Б - 2-Б

Коваль Л.В.

4

2

40

15

20

6

10

4

5

5

2

2

1-В - 2-В

Бондаренко О.В.

4

2

50

15

29

5

7

3

5

2

0

0

1-Г - 2-Г 

Шутило О.І.

5

2

6

7

12

6

5

2

2

2

1

2

2-А - 3-А

Корабліна Н.Г.

4

2

15

10

24

0

5

1

5

6

1

1

1-Б - 3-Б

Запорожченко Т.В.

4

2

25

13

15

3

6

3

6

2

0

0

2-В - 3-В

Кривалап І.Ю.

4

2

8

4

6

3

5

3

5

2

0

0

2-Г - 3-Г

Фудар О.І.

4

2

13

10

26

5

4

2

4

1

0

0

3-А - 4-А

Войтковська І.М.

4

2

40

10

20

4

4

2

4

1

1

1

3-Б - 4-Б

Дегтяренко Л.Г.

4

2

16

6

8

3

5

2

6

3

2

2

3-В - 4-В

Пасічник Н.А.

4

2

10

5

10

13

5

3

4

3

2

3

5-А

Яковенко Т.В.

-

2

-

8

-

5

-

4

-

2

-

1

5-Б

Волкова О.О.

2

23

5

3

7

-

0

5-В

Шевцова В.В.

-

3

-

15

-

5

-

1

-

1

-

2

6-А/

Починок Н.В.

4

2

10

7

15

3

2

0

4

1

0

0

6-Б/

Кавака Л.Г.

5

2

12

6

21

14

6

2

5

2

0

0

5-В - 6-В

Унтілова О.М.

4

2

15

5

10

3

4

2

3

1

0

0

7-А/

Конченко О.О.

-

2

-

6

-

6

-

0

-

1

-

0

7-Б/

Куценко О.М.

5

2

10

10

10

17

4

2

4

2

5

5

7-В/

Костецька Т.О.

-

2

-

8

-

6

-

2

-

2

-

1

8-А/

Шевченко Н.В.

4

2

9

10

0

0

2

0

3

2

3

3

8-Б/

Кречко Н.І.

4

2

11

8

0

0

2

0

4

1

0

0

8-В/

Сіваченко І.С.

4

2

12

7

8

3

2

0

2

2

4

3

8-А/- 9-А

Мартинюк В.В.

5

4

13

8

7

2

5

5

3

2

1

1

9-Б

Марциновська О.В.

-

2

-

12

-

3

-

0

-

0

-

0

9-В/

Шостак Н.І.

3

2

20

15

25

15

3

0

3

0

0

0

10

Постика О.І.

4

2

15

10

5

2

3

2

2

2

1

1

11-А/

Абрамович І.В.

4

2

25

20

25

9

3

2

4

0

0

0

11-Б

Тарнавська Л.А.

4

2

35

15

2

0

2

1

2

2

0

0

 Дані таблиці свідчать про досить різні підходи класних керівників до організації співпраці з батьками. 0 має позитивне значення лише в останній колонці, а у всіх інших 0 – це упущення та недопрацювання, а значить – погіршення результату. Так, при наявності у класі 9 дітей, батьки яких важко йдуть на контакт з педагогом, Наталія Петрівна Маріянчук (2-А клас) має лише 3 візити додому до учнів у цьому році. Протягом І семестру зовсім недостатньо відвідали дітей класу вдома новопризначені керівники: Яковенко Т.В. (5-А – 5); Волкова О.О. (5-Б-5); Шевцова В.В. (5-В – 5); Конченко О.О. (7-А – 6). Виникає питання: як класний керівник може працювати з класом і розраховувати на певний позитивний результат, не познайомившись з учнями всебічно. 

 З життєвого досвіду знаємо, що авторитет батьків настільки великий, що вони самі того не усвідомлюючи, формують у дитини відчуття , що «важке дитинство ніколи не кінчається» (Єжи Урбан).

 Крім справжнього авторитету в сімейному вихованні, на жаль, трапляються прояви фальшивого авторитету батьків, який шкодить вихованню дітей. А. С. Макаренко у «Книзі для батьків» класифікує авторитет у сімейному вихованні за такими видами:

 - Попрацюємо разом, спробуємо зіставити назву (яку ви отримали до початку педради) і визначення (на екрані): А також зразу ж відмічайте на аркуші з назвами видів авторитету знаками (+ -) наявність видів авторитету батьків ваших учнів. 

1. Авторитет придушення (пригноблення) - батьки завжди сердиті, за кожну дрібничку вибухають громом, часто хапаються за палицю чи пасок, кожну провину дитини відзначають покаранням. При цьому діти виростають затурканими, безпорадними, або самодурами, відплачуючи за пригноблене дитинство.

2. Авторитет віддаленності - батько або мати тримають дітей на відстані, окремо від дітей обідають, для розмови запрошують дитину в кабінет, окремо розважаються, у батьків своє життя, а в дітей — своє.

3. Авторитет чванства — батько або мати вважає себе начальством і на роботі, і дома, батьки бундючаться та надуваються, дома тільки й розмови про свої достоїнства, заслуги, зверхньо ставляться до інших людей, дивлячись на пихатих батьків, діти також вихваляються: мій тато - начальник, мій тато - знаменитість.

4. Авторитет педантизму - батьки переконані, що діти повинні з трепетом їх вислуховувати; розпорядження дають холодним офіційним тоном, виявляють прискіпливість до дітей з приводу найменших дрібниць.

5. Авторитет резонерства - батьки "з'їдають" дитину своїми повчаннями, безкінечними напучуваннями, привносять у сім'ю надмірну серйозність.

6. Авторитет любові - щоб діти слухалися батьків, треба, на їх думку, на кожному кроці виказувати їм свою любов, тому вони надмірно вдаються до ніжних слів, пестощів, вимагають від дітей ніжності і любові, якщо дитина не слухається, її негайно питають: "Значить, ти тата не любиш?".

7. Авторитет доброти - дитяча слухняність викликається не поцілунками та ласкавими словами, а поступливістю, лагідністю, добротою, батьки усе дозволяють дітям, уникають будь-яких конфліктів, ладні пожертвувати чим завгодно, аби тільки все було гаразд. У таких сім'ях дитина «кумир сім'ї».

8. Авторитет дружби - батьки проголошують, що вони друзі для своїх дітей, зникає різниця у віці, авторитеті, діти починають виховувати батьків, насміхаються над батьками, грубо обривають, не поділяють думки батьків.

9. Авторитет підкупу - слухняність купується подарунками та обіцянками, навіть грішми, за добрі оцінки платять дітям за встановленою таксою, заявляють: якщо будеш слухатися - куплю велосипед.

 Отже, підведемо невеликий підсумок, додавши до даних слайду отримані тепер цифри: У кого в класі є батьки, які виховують своїх дітей на таких видах авторитету: (Будьте чесними і тоді матимемо реальну картину і зможемо віднайти шляхи до успіху). 

Слайд: 

1. Авторитет придушення (пригноблення) - 

2. Авторитет віддаленності -

3. Авторитет чванства —

4. Авторитет педантизму -

5. Авторитет резонерства –

6. Авторитет любові –

7. Авторитет доброти -

8. Авторитет дружби –

9. Авторитет підкупу –

 Як бачимо, в арсеналі виховних цінностей сімей наших дітей наявні досить різні підходи, переважає не завжди бажаний вид батьківського авторитету. 

 А що Ви, шановний класний керівнику, зробили для того, щоб вплинути на вибір батьків свого виду авторитету або зміну обраного раніше. 

 На жаль, ми не звикли ламати систему і в переважній більшості пристосовуємося до того, що отримуємо в готовому вигляді. Аналіз тематики проведених батьківських зборів у минулому та поточному навчальних роках показав, що переважна більшість класних керівників обирають традиційні класичні теми для зустрічей з батьками: «Допоможіть дитині вчитися»-Фудар О.І., «Психологічні дослідження рівня розвитку дітей»- Корабліна Н.Г.., «Доброта – запорука успішного виховання» - Маріянчук Н.П., «Критерії оцінювання учнів» - Запорожченко Т.В., «Відповідальність батьків за навчання та виховання дітей» - Бондаренко О.В. та інші. Ні в якому разі я не закликаю оминати такі необхідні теми для обговорення, але потрібно враховувати при плануванні зустрічей не лише необхідність просвіти батьків, а й їхню зацікавленість. Слід відзначити нетрадиційність поглядів у підготовці і проведенні зустрічей з батьками Тарнавської Л.А, Каваки Л.Г., Мартинюк В.В., Волкової О.О., Дегтяренко Л.Г. Ці педагоги впевнені, мотивувати батьків відвідувати збори треба не закликами до відповідальності, а цікавими, сучасними питаннями для обговорення, які б допомогли знайти шляхи вирішення вічної проблеми поколінь «батьки-діти», які б висвітлювали віяння сучасного бачення розвитку дітей, підлітків і просвіти самих батьків. Так, Лариса Анатоліївна вдало просвітила батьків 10-Б класу (у 2015/2016 н.р.) з тем: «Хто такі готи», «Як бути стильною»; в цьому році з батьками 11-Б класу обговорила тему «Витоки моди на ТАТУ», чим зацікавила батьків до 100% участі у запропонованих нею заходах. Вікторія Володимирівна Мартинюк часто практикує діагностичні анкети типу «Чи знаєте ви свою дитину», «Оберіть правильний стиль спілкування», що, як показує практика, досить вагомо впливає на якість відвідування зборів. Ольга Олексіївна Волкова завзято підтримала традицію Ірини Володимирівни Волосюк – зборів у неформальній обстановці (це виїзди на природу, екскурсії у поєднанні з обговоренням нагальних проблем виховання і обміну досвідом батьків). Ліана Григорівна Дегтяренко та Людмила Григорівна Кавака вже на ІІ році класного керівництва стає справжнім другом для переважної більшості родин учнів класу. Вони для них – консультанти, порадники, інструктори та вчителі, бо вміло поєднують доброзичливість з вимогливістю. 

 Під час підготовки до педради з метою реальної оцінки якості співпраці школи з батьками проведене анкетування класних керівників і батьків. Опитано 26 із 31 класних керівників і 100 батьків учнів різних класів. 

Класні керівники на запитання: Що ви чекаєте від батьків вашого класу? відповіли:

- взаємодопомоги, взаємоповаги, взаєморозуміння в питаннях

виховання і навчання дітей - 100%;

- контролю за поведінкою та навчанням дітей - 75%;

- сумлінного виконання батьківських обов'язків (підтримання

здоров'я, зовнішнього вигляду, турбота про шкільному приладді) - 50%;

- надання допомоги у виконанні домашнього завдання - 25%;

- допомоги в організації позакласних заходів - 60%;

- активної участі в житті школи - 45%;

- відвідування класних батьківських зборів - 40%;

- вирішення фінансових питань - 5%

На питання «Як ви гадаєте, чого чекають від вас батьки?» ми отримали такі відповіді:

- доброго ставлення до дітей - 65%;

- справедливих оцінок - 50%;

- міцних знань - 55%;

- індивідуальної допомоги в навчанні - 70%;

- психолого-педагогічної просвіти - 20%;

- спільної роботи по вихованню дітей - 45%;

- бути "другою мамою" з усіма обов'язками, що додаються - 35% (щоб ми повністю ізолювали їх від виховання дітей)

За даними попередньої таблиці у школі є 35 дітей, батьки яких важко йдуть на контакт, це майже 5% батьків від загальної кількості. Це мало чи багато?. Шановні педагоги, суспільство закликає Вас стати течією, а не рухатися за нею. Тож змінюйте, шукайте, творіть, обирайте, пожинайте плоди.

Анкетування батьків під заголовком «Ми і школа» продемонструвало наступні результати:

91 % батьків відзначили, що їхні діти з радістю йдуть до школи і з гарним настроєм повертаються. 6 % батьків залишили дане питання без відповіді. Чому: не захотіли школу образити, чи, може, не наважилися відповісти чесно? А 3% батьків щиро сказали, що діти категорично не хочуть йти до школи. 100% батьків відзначили, що в основному їхні діти знаходять спільну мову з класними керівниками, суперечності, якщо й виникають, розв’язуються швидко і без поганих наслідків.

Радує, що жоден зі 100 опитаних батьків не обізнаний із фактами непорозумінь і суперечок з учителями. Це свідчить про уміння наших педагогів знаходити підхід до всіх дітей, незалежно від поведінки, характеру чи настрою. Улюбленими предметами дітей за враженнями батьків в основному є : математика, читання, природознавство – у початковій школі; зарубіжна література, математика, українська література , інформатика – в базовій та старшій школі. Слід замислитися, колеги, тим, чиї предмети жодного разу не названі серед улюблених. Також хочу звернути вашу увагу на порушення окремими учителями методичних рекомендацій щодо обсягу домашніх завдань. Так, серед учителів, хто задає надмірну кількість домашніх завдань, названі Сіваченко І.С., Куценко О.М., Абрамович І.В., Костецька Т.О., Войтковська І.М.. Корабліна Н.Г. Насторожує також відповідь 86% батьків щодо періодичності відвідувань школи: вони бувають у школі кілька разів на рік і переважно через запрошення чи виклик або на батьківських зборах. Лише 10% батьків відвідують школу часто і з власної ініціативи. Крім того, 80% опитаних зауважили, що їхньої ініціативи щодо співпраці зі школою у самій школі не чекають (в крайньому разі батьки так відчувають).

Приємно відзначити, що 82% батьків позитивно оцінюють реальну допомогу педагогів школи у вихованні дітей.

Висновок анкетування: Нам, педагогам, необхідно дещо змінити підходи до співпраці з батьківською громадою і перейти від контролюючо-організаційної до партнерської функції. Це зробити непросто, так як далеко не всі батьки готові взяти на себе тягар партнерства і нести однакову зі школою відповідальність на навчання і виховання своєї дитини. Та, коли є підґрунтя, бажання, то обов’язково буде результат.

Недарма адаптаційними періодами школяра визначено 1-й, 5-й і 10-й класи, коли відбувається ряд змін в усталеному житті дитини (умови, нові предмети, нові особистості, нові вимоги тощо). У батьків з’являється безліч додаткових турбот, хвилювань, виникає чимало питань, проблем у вихованні і непорозумінь з власними дітьми. І наш обов'язок - допомогти їм своїми професійними знаннями. Як можна будувати процес формування особистості дитини, якщо ми не беремо собі в союзники батьків, не вчимо грамотно реагувати на витівки і погляди дітей. Що змінити, щоб удосконалити цю роботу, нам ще належить подумати. Ми маємо відшукати і реалізувати ті форми роботи з батьками, які дозволять домогтися більшої результативності.

Знову повернуся до статистичної таблиці. Серед індивідуальних форм спілкування з батьками є консультації і візити додому. Дехто з вас вважає, що консультувати батьків ви маєте лише у стінах школи, а візити додому – це забаганка адміністрації школи чи управління освіти. У таблиці зазначено кількість візитів відповідно до кількості актів. Але ми забуваємо, що, відвідуючи сім'ї та розмовляючи з батьками, вчителі дізнаються про сімейні традиції, про характер роботи кожного члена сім'ї, виявляють, хто з членів сім'ї має більший вплив на дитину, шукають шляхи співпраці сім'ї та школи. Особливо тоді, коли розмова стосується дитини з категорії «важко піддається вихованню». Та, не зважаючи на явні переваги саме такого спілкування, частина вчителів практикує запрошувати батьків для бесіди в школу або на засідання батьківського комітету, що не завжди сприяє відвертій розмові, а іноді веде і до виникнення конфліктних ситуацій. Давайте ж вчитися вести діалог грамотно.

Педагогіка партнерства пріоритетно вимагає від педагога сформувати колектив не тільки учнів, а й їхніх батьків. Робота ця нелегка, перебудуватися на таку колективну діяльність важко, але спільні з батьками колективні творчі дії допомагають долучити їх до турбот школи, краще пізнати своїх дітей і самим розкритися. У нас є цікаві приклади такої діяльності. І сьогодні деякі педагоги поділяться своїм досвідом щодо окремих напрямків успішної співпраці з батьками; психолог Павловська А.І. надасть рекомендації щодо психолого-педагогічного супроводу сімей, де виховуються так звані «важкі» діти. А перед виробленням рішення педради ми почуємо від представника батьківської громади 5-Б класу Єфімової Юлії Миколаївни чого не вистачає батькам в існуючій системі психолого-педагогічної просвіти?

Виступи вчителів:

1. Войтковська І.М. Тема: Труднощі у роботі з батьками (причини, підґрунтя, наслідки, шляхи вирішення).

2. Волкова О.О. ТЕМА: Форми взаємодії школи і сім’ї.

3. Мартинюк В.В. ТЕМА: Індивідуальний супровід родини (організація педагогічної просвіти батьків) .

4. Швидя С.І. ТЕМА: Співпраця з батьками у ГПД

5. Павловська А.І. ТЕМА: Підтримка родин, де виховуються «важкі» діти (поради психолога)

6. Єфімова Юлія Миколаївна. Тема: Чого не вистачає батькам в існуючій системі психолого-педагогічної просвіти? (з власного досвіду) -

Проект рішення педагогічної ради:

1. Адміністрації школи скоординувати діяльність педагогічного

колективу для забезпечення підвищення педагогічної культури батьків щодо розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних відносин між членами родини, шляхом:

1.1. Організації на базі школи консультпункту для батьків з питань

налагодження довірливих стосунків з дітьми, вирішення конфліктів.

1.2. Проведення Днів відкритих дверей для батьків з метою

прозорості діяльності школи та формування позитивного іміджу закладу серед громадськості.

1.3. Забезпечення дієвості шкільного сайту, постійного його

поповнення матеріалами, звітами, інформаціями, які висвітлюють всебічно діяльність закладу.

Термін: 2016/2017 н.р. і постійно

2. Керівникам шкільних МО класних керівників Волковій О.О., Шостак

Н.І. розглянути на засіданні питання «Визначення головної мети, завдань виховної роботи в класі» та надати рекомендації класним керівникам щодо налагодження співпраці класних колективів з батьками у формі пам’ятки.

Термін: до 01.04.2017

3. Класним керівникам:

3.1. Спрямувати роботу на координацію спільної діяльності школи,

сім’ї та громадськості й використовувати у своїй роботі різноманітні форми виховної роботи (відвідування учнів вдома, листування з батьками в мережі Інтернет», виховні тренінги, проблемні довірчі бесіди, збори-роздуми та інші)

3.2. Практикувати проведення анкетувань, опитувань щодо тематики

і форми проведення батьківських зборів, зустрічей з батьками. Враховувати думку батьків при плануванні виховної роботи.

Термін: до 01.04.2017

та 01.06.2017

3.3. Створити скарбничку власних вдалих знахідок у роботі з

батьками та постійно поповнювати її.

Термін: до 01.06.2018

4. Вчителям школи застосовувати у роботі системний підхід до навчання

та виховання учнів, спрямовуючи свою діяльність на впровадження в дію педагогіки партнерства.

Термін: 2016/2017 н.р. і постійно

5. Психологу Павловській А.І.:

5.1. Розробити для батьків рекомендації з питань налагодження

довірливих стосунків з дітьми, вирішення конфліктів та розмістити їх на шкільному сайті.

Термін: до 01.04.2017

5.2. Надавати консультації батькам щодо особливостей виховання

дітей різних вікових категорій.

Термін: 2016/2017 (за потреби)

Коментарi